13 січня 2024 року «Голос Криму» опублікував проєкт Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо реорганізації Таврійського Національного Університету імені Володимира Вернадського. Власне весь процес так званої реорганізації зводився до ліквідації єдиного релокованого з окупованого півострова вузу шляхом його приєднання до Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Далі була миттєва реакція громадськості та експертної спільноти, які звернулися до Президента України, Кабінету Міністрів України та рішуче засудили намагання ліквідувати Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Проти ліквідації університету виступив і народний депутат та лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.
24 січня на базі Таврійського національного університету відбулась пресконференція колективу університету, який виступив проти намірів уряду реорганізувати виш. 25 січня у стінах ТНУ відбулася вже зустріч трудового колективу ТНУ з представниками Міносвіти. Власне, ця зустріч тільки підтвердила серйозність намірів МОН щодо реорганізації, а по факту ліквідації університету.
03.02.2024 ректор ТНУ Вавлерій Бортняк був запрошений МОН та Мінреінтеграції на нараду до Києво-Могилянської академії, де планувалося вирішити долю кримського вишу, провівши реорганізацію та приєднання. ТНУ вдалося відстояти свої позиції і призупинити цей процес. Результатом наради стало доручення віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук університету у співпраці з МОН розробити Стратегії розвитку Таврійського національного університету до 02.05. 2024 року.
Сьогодні в інтерв’ю з ректором Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Валерієм Бортняком говоримо про виконання цього доручення, а також про те, яким буде розвиток університету, про вступну кампанію 2024, з якими проблемами стикається університет та вступники з тимчасово окупованих територій України. Як органи влади сприяють становленню та розвитку єдиного релакованого з Криму вузу.
Пане Валерію, відповідно до протоколу наради, яка проводилася в Національному університеті «Києво-Могилянській академії» під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук університетом були здійснені певні заходи. Розкажіть, будь ласка, які саме.
Відповідно до протоколу наради, яка відбулася в Національному університеті «Києво-Могилянській академії», було запропоновано керівництву ТНУ імені В.І. Вернадського спільно з Міністерством освіти і науки України розробити стратегію розвитку університету та погодити план її реалізації. Було рекомендовано надати результати роботи Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до 03.05.2024 року (протокол датований 06.02.2024 р.).
02.05.2024 в залі Вченої ради ТНУ імені В. І. Вернадського команда університету разом з активними діячами громадських організацій України та Криму презентували Стратегію розвитку ТНУ імені В.І. Вернадського (далі Стратегію), на презентацію якої були запрошені представники МОН, однак вони безпідставно заявили, що не отримували від університету жодної інформації щодо цього заходу. Також були запрошені представники депутатського корпусу, кримської громадськості, ЗМІ та делегати Представництва Президента України в АР Крим, фахівці з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі Мінінтеграції). Хоча із запрошених були не всі учасники, презентація все ж таки відбулася.
Стратегія опублікована на офіційному сайті університету для громадського обговорення, яке триватиме до 24 травня. Після опрацювання пропозицій буде проведено нараду координаційної групи щодо затвердження остаточного варіанту Стратегії.
Чи був вже якийсь зворотний зв’язок від Мінреінтеграції щодо презентованої стратегії?
Так, був. Повідомлено, що після ознайомляться з нашим баченням Стратегії розвитку колеги нададуть рекомендації щодо її розробки та впровадження.
Які особливості Стратегії розвитку ТНУ?
Стратегія насамперед спрямована на розвиток університету та його повернення після деокупації в Автономну Республіку Крим. А також на надання якісних освітніх послуг, що активізує набір потенційних здобувачів вищої освіти в Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського в контексті «кримськості» притаманній виключно цьому закладу вищої освіти.
Якою була співпраця під час розробки Стратегії трудового колективу ТНУ імені В. І. Вернадського з громадськістю. Це було складно? Адже громадський сектор та навчальний заклад – це різні підходи щодо її розробки, різне бачення щодо розв’язання проблеми. Наскільки така співпраця є важливою?
До розробки Стратегії залучено багатьох людей. Для того, щоб якісно опрацювати документ, був створений Центр реінтеграції та розвитку Криму. Перші тижні роботи супроводжувалися певними труднощами: різнотипний колектив науковців, освітній процес, суперечливість в думках з громадськими організаціями тощо. Проте всі учасники цього процесу розуміли, що мають спільну мету, яка нас і об’єднує – становлення, розвиток та збереження університету для повернення в Крим. Пропозиції та зауваження колег, які виникали під час роботи, були враховані, внаслідок чого й розроблено Стратегію розвитку університету орієнтовно на десять років, а також запропонований план її реалізації.
Створення і робота Центру реінтеграції та розвитку Криму (далі Центр), залучення Експертної мережі Кримської платформи, громадськості кримських організацій є досить вагомим та важливим рішенням для ТНУ імені В.І. Вернадського. Які плани на майбутнє щодо цієї співпраці?
Центр створений для того, щоб допомагати університету здійснювати як зовнішню, так і внутрішню політику в межах реінтеграції ТНУ імені В.І. Вернадського в АР Крим після деокупації півострова. До Центру увійшли не лише представники нашого університету та експерти Кримської платформи, а й делегати з Представництва Президента України в АР Крим, МОНу, Меджлісу, Мінреінтеграції, громадського сектору, про що вони були заздалегідь повідомлені письмово.
Центр працює, на його засіданнях обговорюється взаємодія з органами влади, іншими інституціями, які проводять активну політику щодо Криму – його деокупації та реінтеграції. Кожна думка освітян університету єдиного релакованого ЗВО з Криму є важливою та почутою.
Якщо Центр приймає рішення, його пропонують до розгляду на Вчену раду ЗВО, де ведеться дискусійне обговорення з подальшим затвердженням.
Коли ви говорите про Центр реінтеграції, Стратегію розвитку, ви весь час наголошуєте на комунікації з Міністерством освіти і науки України та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Якою ви бачите співпрацю з цими органами виконавчої влади?
Мінреінтеграції іде на діалог, з його представництвом є взаєморозуміння та співпраця. Не можу те саме сказати про керівництво МОН, з яким, на жаль, немає ніякої співпраці. Цей державний орган повністю ігнорує наші ініціативи, сприяє тому, щоб діяльність ТНУ імені В. І. Вернадського була припинена. Вони знижують фінансові надходження до університету, не виділяють окремі бюджетні місця тощо.
На презентації Стратегії був представник МОН, заступник міністра Михайло Винницький, чи висловив він бажання долучитися до її реалізації, можливо, оцінив ваше колективне напрацювання щодо бачення майбутнього ТНУ імені В. І. Вернадського?
Коли фахівці Центру реінтеграції протягом трьох місяців активно займалися розробкою Стратегії, то жоден представник МОН жодного разу не долучився до цієї роботи, не проявив найменшого зацікавлення. Кожного разу, коли планувалося засідання, до відповідного органу були направлені листи із запрошенням до активної участі в робочих засіданнях. Лише один раз в телефонній розмові зі мною заступник міністра пан Винницький заявив, що їх не цікавить процес розробки Стратегії, а лише кінцевий результат, з яким вони уважно ознайомляться вже після його оприлюднення.
Під час презентації проєкту Стратегії присутній на заході заступник міністра М. Винницький сказав, що це «дуже добре», але ТНУ імені В. І. Вернадського все-таки цього року отримає менше фінансування, ніж минулого саме через непопулярність вступної кампанії для потенційних абітурієнтів. Він також заявив, щоб ми не маніпулювали поверненням єдиного релакованого кримського університету на Кримський півострів після його звільнення. Після цього виступу пан Винницький встав і вийшов із залу Вченої ради університету, знехтувавши умовами регламенту та протоколу.
Тобто МОН, за представництва заступника міністра М. Винницького, на засіданні Центру реінтеграції та розвитку Криму заявило про відсутність бажання та зацікавленості в існуванні й функціонуванні ТНУ імені В.І. Вернадського?
Так і є. Розуміння державними органами влади, зокрема МОН, необхідності збереження та існування єдиного кримського ЗВО немає. Прошу зауважити, що на наступний навчальний рік ця державна установа скоротила фінансування університету майже на дев’ять мільйонів гривень. Ось така «підтримка» і державницьке розуміння необхідності існування ТНУ імені В.І. Вернадського.
Чи існують взагалі програми підтримки релакованих закладів вищої освіти?
Міністерство освіти і науки України повинно бути зацікавленим у розвитку переміщених ЗВО, а не ініціювати їх ліквідацію, реорганізацію, об’єднання тощо. В чому повинна бути їх зацікавленість щодо існування нашого університету? В тому, щоб залучати до освіти кваліфікованих спеціалістів насамперед з кримськотатарської тематики. Вони повинні бути зацікавлені надавати нам додаткові бюджетні місця, пропонувати участь ТНУ імені В.І. Вернадського у міністерських грантових програмах, щоб ми могли отримувати фінансову підтримку для продуктивної освітньої діяльності релакованого ЗВО. Ці гранди дали б можливість закупляти відповідну техніку, обладнання, надавати відповідні послуги, ремонтувати гуртожитки, сприяти якісному освітньому процесу тощо. На жаль, МОН цього не робить, постійно ігноруючи наші прохання щодо надання додаткових бюджетних місць, залучення коштів для закупівлі обладнання, ремонту приміщень, облаштування стадіону тощо. У відповідь ми отримуємо листи-звинувачення в «надуманій некомпетентності». Зараз університет функціонує завдяки власним силам та можливостям.
Закінчується цей навчальний рік, за декілька місяців розпочнеться новий. Перед університетом постає марафон виживання…
Сьогодні найактуальніше питання – набір студентів. Зараз ми проводимо велику вступну кампанію, хочемо, щоб на наступний навчальний рік до нас вступили потенційні абітурієнти на всі освітні рівні: з першого до четвертого, закінчуючи докторантурою. А також активно працюємо щодо набору студентів в коледж.
Університет працює і в таких складних умовах та непростий час надає якісні освітні послуги. У нас достатньо кваліфікованих спеціалістів: кандидатів наук, докторів філософії, докторів наук, старших викладачів, які працюють і надають якісне навчання здобувачам вищої освіти. У нас достатня кількість людей, які хочуть працювати й отримувати певні здобутки за свій стаж, науковий ступінь, вчене звання, активну громадську діяльність тощо.
Університет з 2022 року посідає провідні місця в різноманітних рейтингах серед університетів України. Ці рейтинги пишемо не ми, нас об’єктивно оцінюють кваліфіковані центри якості освіти. Це підкреслює те, що університет якісно функціонує, продуктивно реалізуючи послуги, які пропонує здобувачам вищої освіти.
У вашому університеті працює освітній центр, робота якого спрямовується на вступників з тимчасово окупованих територій України. Чи є комунікація з дітьми з окупованих територій, зокрема з Криму? Які проблеми виникають під час налагодження освітнього процесу?
По-перше, відразу хочу зауважити, відповідно до Конституції України, Закону України «Про вищу освіту» та інші нормативно-правові документи визначено, що університет – це юридична особа, яка надає освітні послуги та при цьому не важливо, де знаходиться учасник освітнього процесу: чи в Криму, чи в Луганську, чи в місті Києві. Ми намагаємося відповідати цьому твердженню нормативного документа незалежної держави, активізувати навчальний процес для національних меншин. Адже даймо відповідь на запитання, чи багато студентів навчалося в університеті до окупації саме з материкової частини України? Відповідь однозначна – чимало, орієнтовно до 80%, і лише 20% складали саме кримці – корінні жителі півострова.
По-друге, якщо ми беремо до уваги, що ТНУ імені В.І. Вернадського був єдиний релакований ЗВО з Криму, відповідно до цього активно працюємо, щоб повернутися назад і якісно провадити освітній процес на півострові насамперед для його жителів.
Щодо роботи нашого освітнього центру, на сьогодні дуже багато заявок і зацікавленості з приводу навчання потенційних студентів саме з окупованих територій: Крим, Донеччина, Луганщина. Проте виникає низка проблем, зокрема – це комунікація: виникають труднощі зі зв’язком, блокуються електронні адреси. Та попри це, якщо приходять батьки, знайомі чи родичі майбутнього абітурієнта, який перебуває на окупованій території, і цікавляться умовами вступу, ми нікому не відмовляємо. Суттєвою проблемою для таких здобувачів вищої освіти постає неоплата за навчання на контрактних умовах, через, на превеликий жаль, відсутність бюджетних/пільгових місць. Адже українська банківська система не приймає платежів з окупованих територій, накопичується борг, що зумовлює зацікавленість МОН вдаватися до активної критики та перевірок. Тож у нас виникає виправдане запитання до державних органів виконавчої влади: «Як здобувачі вищої освіти мають перераховувати кошти з окупованих територій?» В цій ситуації університет і студенти стають заручниками ситуації, яка мала б вирішуватися на вищому державному рівні.
Ці абітурієнти вступають за квотою 2, крім того МОН гучно інформує, що такі потенційні здобувачі вищої освіти будуть отримувати гранти на навчання, тобто «гроші будуть ходити» за вступником. Це працює?
«Гроші ще не ходять». Програма насправді має низку недоліків, які зумовлюють поставити питання чи буде навчання безоплатним. Наприклад, якщо абітурієнт виграв грант, чи буде це повністю фінансово покривати оплату за навчання? Чи буде той бал, який потенційний здобувач вищої освіти здобув за результатами НМТ, фіксуватися МОН? Який відсоток фінансування Міністерство освіти і науки України даватиме студенту під час здобування професії: 50%, 70%, а можливо 85%? Чи це просто обіцянки? Можливо, потрібно надавати усім здобувачам вищої освіти, які живуть на окупованих територіях, бюджетні місця? Чи надавати такі місця також обдарованим дітям, які проживають не тільки на окупованих територіях України? В Конституції чітко прописано, що освіта в Україні є безоплатною. Так, існує контрактна форма навчання, але ніхто не має права обмежити громадян у здобуванні освіти, ні МОН, ні будь-який інший орган центральної виконавчої влади особливо під час війни.
За останні пів року активно обговорювалося питання формування кадрового резерву для майбутніх деокупованих територій, зокрема і для Криму. Йшлося про те, що ТНУ імені В.І. Вернадського як єдиний релакований ЗВО також має готувати кадровий резерв для півострова. Зараз існує програма підготовки кадрового резерву, яку впровадили цього року за сприяння Представництва Президента України в АР Крим на базі Міжнародного університету. Як ви бачите цю роботу у своєму кримському університеті?
В університеті відкриті програми для підготовки фахівців з філології, і журналістики, і філософії, історії, права тощо з перспективою повернення в Крим та на інші окуповані території. Врешті-решт – це викладачі цього університету, які вже є цим кадровим резервом. Ми готуємо студентів із різних спеціальностей, на кожній з яких вивчається кримськотатарська мова, тому кожен із них і є майбутніми фахівцями, який зможе працювати як тут, так і в Криму після деокупації півострова.
Людмила БОЖЕНКО