Весна — пора, коли пробуджується природа і душа, коли повітря наповнюється світлом, а серце — словами.
Саме навесні, в глибинах XVI століття, з’явився на світ той, кого світ назве Великим Бардом. Поет, драматург, творець образів, що не старіють. Людина, яка втілила у слові любов, біль, пристрасть і вічну боротьбу людини із самою собою — Вільям Шекспір.
Цікавий факт: 23 квітня вважається днем і народження, і смерті Шекспіра.
У 1564 році цього дня Англія прийняла його в життя, а в 1616-му — провела у вічність.
Та Шекспір не помер — він розчинився у мові, у драмі, у наших думках.
І хоч сам день народження минув, ми вшанували його 13 травня у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського, де відбулося свято поезії, яке зібрало студентів і викладачів для вшанування творчості великого поета.
Захід відбувся в атмосфері поетичної глибини й інтелектуального піднесення — в читальному залі бібліотеки, де кожен рядок із книг ніби нашіптував тіні епох, у якій жив митець. Гостинно зустріла учасників директорка бібліотеки Ольга Костенко, а координатором події натхненно виступила доктор філософії, старша викладачка кафедри слов’янської та романо германської філології Анна Шеремет.
Студенти-філологи першого курсу не лише декламували улюблені сонети Шекспіра, а й активно долучилися до обговорення тем почуттів, образів і філософських глибин, які відкриває англійський Бард.
Особливої уваги заслуговує виступ студентки Вікторії Мірошник, яка представила глибоку й емоційно проникливу презентацію на тему метафори у творчості Шекспіра — мовного явища, що стало поетичною душею його драм.
Метафора у Шекспіра — це не просто прикраса, а дотик до істини. Сонце, яке живе в очах Джульєтти, смерть як ревнива коханка, життя як театр — ці образи стали безсмертними саме завдяки силі поетичного бачення світу.
Погляд на фрагменти з театральних постановок «Макбет» і «Гамлет» стало логічним завершенням зустрічі — візуальним нагадуванням про те, що класика не втрачає сили, коли її розуміють серцем.
Це свято не лише важливий літературний захід, але й нагадування про важливість слова в часи випробувань, що тривають сьогодні.
Поезія Шекспіра дарує нам втіху й натхнення, допомагає зрозуміти глибину людських емоцій і боротьбу, що не старіє.
Щиро дякуємо організаторам, учасникам та студентам за натхнення і творчість!
Дякуємо Збройним силам України за можливість продовжувати творити і вірити у світле майбутнє.
