14 жовтня – день народження Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського!

Є установи, що постають серед людського поспіху й зникають разом із часом, а є ті, що народжуються з високої думки, живляться невтомною працею поколінь і крізь усі випробування несуть у собі незгасний вогонь знання.

Сто вісім років тому, 14 жовтня 1918 року, в Сімферополі розпочався літопис Таврійського – університету, якому судилося стати одним із духовних та інтелектуальних осередків Криму, пережити зміну епох і зберегти крізь десятиліття незгасну віру в силу знання.

Університет народжувався не в тиші, віддаленій від життєвих переживань, а серед самої вируючої подіями історії – складної, суперечливої, сповненої надій та розчарувань.

Його перші сторінки писали люди, для яких просвітництво було не просто фахом, а покликанням, а наукова праця – способом утверджувати силу людського розуму.

Під проводом першого ректора Романа Гельвіга розпочалася історія академічної спільноти, якій судилося пережити не одну зміну епох.

Згодом до університетського літопису долучилося ім’я Володимира Вернадського – видатного вченого, чиє бачення світу й сьогодні нагадує про велич людської думки та відповідальність науки перед життям.

Час відтоді змінив обриси світу, приніс нові виклики й випробував на міцність не одне покоління.

Та університетська ідея виявилася сильнішою за примхи історії, бо справжній університет живе не самими мурами, а тим невидимим, проте незнищенним зв’язком між учителем і учнем, між пошуком істини й відвагою її обстоювати, між пам’яттю про минуле та відповідальністю за прийдешнє.

У 2014 році доля знову поставила Таврійський перед суворим випробуванням.

Окупація Криму змусила Університет залишити рідний Сімферополь та продовжити свій шлях на материковій Україні.

У вересні 2016 року його новою домівкою став Київ.

Таврійський прийшов до столиці не як вигнанець, що просить прихистку, а як університет, який має що передати Україні й світові.

Він приніс із собою досвід, наукові традиції, людські долі, кримську пам’ять і незламну волю до продовження своєї справи.

Сьогодні Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського – це зустріч кримських витоків із київським сьогоденням, досвіду старших поколінь із відвагою молоді, академічної традиції з новими ідеями.

Це викладачі, які передають не тільки знання, а й уміння мислити вільно.

Це студенти, які обирають українську освіту й будують власне майбутнє.

Це працівники, чия щоденна праця часто залишається за лаштунками, але без неї неможливе життя Університету.

Це випускники, які несуть його ім’я у світ і залишаються частиною спільної історії.

Дякуємо кожному, хто не дозволив перерватися цій історії, хто в найскладніші часи зберіг відданість своїй справі, хто навчає, досліджує, підтримує, творить і вірить., зберігає університетське світло й передає його далі.

Ваша щоденна праця – це не просто продовження університетських традицій, це доказ того, що навіть у найтемніші часи людина здатна берегти світло й ділитися ним з іншими.

Дорогі колеги, студенти, випускники та друзі Таврійського!

У день народження Університету адміністрація з глибокою пошаною звертається до всієї нашої академічної родини.

Нехай ніколи не бракує нам снаги для добрих справ, сміливості для великих задумів і мудрості розрізняти справжні цінності серед мінливих обставин.

Нехай наукові пошуки увінчуються відкриттями, праця – визнанням, а університетська єдність стає тією силою, що допомагає долати найвищі перешкоди.

Та над усіма нашими побажаннями сьогодні здіймається одне, найзаповітніше: миру Україні, перемоги, повернення українського Криму та щасливої днини, коли дорога додому знову стане вільною.

Особлива вдячність Збройним Силам України за мужність і самопожертву, завдяки яким Україна бореться, а Таврійський продовжує свою історію.

Низький уклін захисникам і захисницям!

З днем народження, наш Таврійський!

Хай буде довгим і плідним твій шлях, хай міцніє твоя академічна родина, хай множаться знання й народжуються нові таланти.

Хай у твоїх аудиторіях завжди живе вільна думка, у серцях твоїх людей – любов до України, а на горизонті нашої спільної долі світить незгасна надія на повернення до рідного Криму.

Твоє коріння – у кримській землі. Твоя сила – у людях. Твоя історія триває в Україні.

З глибокою повагою та щирими побажаннями –
адміністрація Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського