У Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського відбулася конференція з теми: “Сучасна журналістика і гібридна війна: виклики, місія, перспективи”
Учасники конференції – студенти І і ІІ курсу навчально-наукового інституту філології та журналістики – обговорили тему російської агресії на теренах нашої держави. Насправді, це питання є надзвичайно актуальним на сьогодні, адже створюються внутрішні суспільні протирічя через пропаганду з її переходом в інформаційну війну.
На жаль, конфлікт триває, ми є свідками цих дій агресора. Якщо говорити про мешканців України, то за даними соціологічної агенції «Фама», вони мало піддаються російській пропаганді, адже більшість з них довіряє українським ЗМІ.
Перш за все визначимо, що гібридна війна – це війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення мети агресії, яка звичайно досягається війною.
Цей конфлікт проти України та всього цивілізованого світу триває з 2014 року. Російська гібридна війна з самого початку поєднує в собі інформаційні, терористичні та інші агресивні дії, спрямовані на досягнення стратегічної мети – підпорядкування нашої держави московському центру.
Об’єктами ураження чотирьохрічного конфлікту є: інформаційна інфраструктура держави; військовослужбовці і цивільне населення.
За 4 роки можна дійти певних висновків щодо дій Кремля:
московський центр нагнітає обстановку за допомогою поширення пропагандистських ЗМІ , використовує цивільне населення для посилення масової істерії, намагається підштовхувати громадян України зраджувати свою Батьківщину і переходили на бік ворога, розміщує на Донбасі агентури спецслужб РФ, які постачають територистам зброю та нових бойовиків.
На конференції С.Л. Кузьміна, директор інституту філології журналістики, виступила з доповіддю “Юродство в російській дореволюційній журналістиці: феномен Віктора Аскоченського». Який же зв’язок сучасна гібридна війна має з діяльністю російського журналіста, прозаїка та історика реакційного напряму Віктором Аскочинським? Директор інституту пояснила, що саме він «з його фанатичним запалом, зробив вагомий внесок, аби соціальні комунікації в Російській імперії працювали у режимі медійної війни, адже юродство(В. Аскочинський відчував себе юродивим) – це не мирна проповідь, не діалог, а виклик, викриття та агресія у відповідь”. Можна сказати, що сучасна гібридна війна – це передусім медіавійна, традиції якої закладались і в діяльності цієї людини.
Студенти І і ІІ курсу поставили запитання:
– Пропаганда лунає з уст журналістів. Виходячи з цього, можна сказати, що якби не було журналістів не було б і гібридної війни?
– Звичайно, журналісти – це ті люди, які ведуть гібридну війну, особливо, на першому етапі. Всі військові дії лунають через медіаструктури, – відповіла С. Л. Кузьміна.
“Потрібно встановити в журналістський сфері та й взагалі режим не істерики, а діалогу, спокійного обговорення проблеми”, -зазначила вона, бо ще з 1990-х років на каналах частіше лунають новини, які викликаютьі істерію: катастрофи, аварії, а в умовах сучасної війни градус, на жаль, ще підвищився.
Щодо прогнозів на майбутнє, то спільними зусиллями ми подолаємо ворога, який намагається відбирати шматочками чужу землю. Безпека України та її громадян залежить від міжнародних відносин України, захисту власного інформаційного простору.
Наталя Судейко
