Навчально-методична робота
ЛЕКЦІЇ, ТРЕНІНГИ, СЕМІНАРИ
Відбулась відкрита лекція “Морфологічні способи словотворення”
13.10.2026 р.
Дисципліна: «Сучасна українська літературна мова (морфеміка, словотвір)».
Тема заняття: Морфологічні способи словотворення (4 год)
Лектор: Колоїз Жанна Василівна, доктор філологічних наук, професор
Лекційне заняття актуалізує ключові аспекти дериватології, осмислення яких розраховане на 4 години. У межах відкритої лекції викладач успішно реалізував першу, фундаментальну частину теми, повністю висвітливши перші три питання плану: від загального поняття про спосіб словотворення та їх класифікації до детального теоретико-практичного розбору чистих і комбінованих афіксальних способів. Решта питань (основоскладання, словоскладання, зрощення, абревіація) вмотивовано перенесені на наступне заняття.
Мета лекції була чітко окреслена на початку пари. Лектору вдалося повною мірою реалізувати комплекс завдань: сформувати у здобувачів системне розуміння словотворення як процесу, ознайомити з критеріями класифікацій та навчити диференціювати афіксальні форманти.
Етап актуалізації попередніх знань став органічним підґрунтям для сприйняття нового матеріалу. Жанна Василівна майстерно актуалізувала поняття, вивчені у попередньому розділі «Морфеміка» (типи морфем, дериваційний потенціал афіксів), а також дериватологічні дефініції (твірна основа, словотвірне значення тощо).
Упродовж заняття чітко простежувалися міжпредметні та внутрішньосистемні зв’язки. Матеріал лекції подано в тісній взаємодії з морфологією (аналіз частиномовної належності новоутворень під час афіксації), лексикологією (роль деривації у збагаченні словникового складу мови) та стилістикою (емоційно-експресивні функції суфіксів і префіксів).
Особливу педагогічну майстерність лектор продемонструвала у здатності робити логічні місточки між питаннями. Перехід від абстрактного поняття способу словотворення (1 питання) до загальної класифікації (2 питання) був логічно обґрунтованим. Наступний перехід до конкретного аналізу афіксальних способів (3 питання) став природним продовженням думки: викладач послідовно вела аудиторію від чистих афіксальних способів (суфіксального, префіксального тощо) до складніших комбінованих (конфіксальних) варіантів (префіксально-суфіксального, суфіксально-постфіксального тощо).
Ж. В. Колоїз повсякчас окреслювала дискусійні моменти сучасної дериватології, розбіжності зі шкільною методикою, зокрема, акцентувала на статусі безафіксного чи то флексійного словотворення, розмежуванні функцій формотворчих і словотворчих афіксів, а також критеріях відмежування чистих способів від комбінованих.
Наприкінці лекційного часу викладач зробила конкретні узагальнення. Вони допомогли структурувати великий масив вивченого матеріалу та підбити підсумки розгляду першої частини теми. Лектор чітко окреслила межу між афіксальними та неафіксальними способами, чим створила логічний місток та підготувала підґрунтя для наступного лекційного заняття.
Термінологія оживає: практичне заняття зі студентами-філологами
09.10.2026 р.
На кафедрі слов’янської та романо-германської філології відбулося практичне заняття з дисципліни «Термінознавство в германістиці». Здобувачі другого курсу спеціальності «Філологія» разом із завідувачем кафедри кандидатом педагогічних наук, доцентом Іриною Лопатинською занурилися у світ термінів та вивчали процес формування фахової лексики, досліджували як загальновживане слово стає професіоналізмом.
Мета дисципліни та практичного заняття, зокрема є формуванні теоретичних знань і практичних навичок аналізу англомовної та німецькомовної термінології, розумінні засад творення терміносистем у германських мовах та специфіки їх перекладу. Центральними стали поняття «термін», «значення» та «дефініція», а також питання, яке лише здається простим: чим термін відрізняється від загальновживаного слова та професіоналізму?
Працюючи в малих групах, здобувачі аналізували англійські слова двох типів:
- звичайні слова, які в певній галузі набули строгого спеціального значення (на кшталт mouse чи cloud в IT);
- спеціальні терміни, що потрапили в повсякденне мовлення й «розмили» своє значення (наприклад, stress чи virus).
Кожна група представила приклади й пояснила, який саме семантичний зсув стався. Виявилося, що за одним словом може стояти ціла історія з міграції між «побутом» і «наукою». Так здобувачі на практиці відчули, що означає робота лексикографа: від живого мовлення до чіткого, стандартизованого визначення.
Заняття засвідчило, що термінологія не лише сухі словники й норми, а жива система, в якій слова постійно змінюють «професію». Такі вправи розвивають аналітичне мислення, чутливість до семантики та навички точного перекладу, необхідні майбутнім філологам.
Дякуємо здобувачам за активність і цікаві приклади! Попереду ще багато відкриттів у світі германської термінології.
Відкрита онлайн-лекція «Художній світ поезії для дітей»
02.10.2026 р.
Спікер заходу: Луцишин Іванна Дмитрівна — кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри словʼянської та романо-германської філології ННІ філології та журналістики ТНУ імені В. І. Вернадського.
Щиро дякуємо здобувачам освіти й науковцям інституту за активну участь, розгорнуті коментарі та окреслення перспектив для співпраці і подальшої реалізації важливих наукових проєктів!
Відкрите заняття з навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» на тему «Спілкування як інструмент професійної діяльності»
24.09.2026 р.
24 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбулося відкрите заняття з навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» на тему «Спілкування як інструмент професійної діяльності» для здобувачів вищої освіти груп А7-26 та І7-26.
Заняття провела Кобиліна Юлія Миколаївна, доктор філософії, старший викладач кафедри слов’янської та романо-германської філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
Метою відкритого заняття було сформувати у здобувачів вищої освіти розуміння професійного спілкування як важливої складової майбутньої фахової діяльності, удосконалити комунікативні навички та поглибити знання про ефективні моделі мовленнєвої взаємодії. Під час заняття здобувачі освіти з’ясували сутність поняття «професійне спілкування», визначили його основні функції та складові, обговорили роль мовлення у встановленні професійних контактів і досягненні комунікативної мети. Особливу увагу було приділено культурі мовлення, дотриманню норм сучасної української літературної мови та вибору мовних засобів відповідно до ситуації спілкування.
Теоретичний матеріал було поєднано з практичною роботою. Студенти аналізували професійні комунікативні ситуації, визначали ефективні й неефективні моделі мовленнєвої поведінки, добирали відповідні мовні конструкції, виконували індивідуальні та групові завдання, моделювали ситуації професійної взаємодії. Окрему увагу було приділено діловому спілкуванню, професійному діалогу, умінню слухати співрозмовника, ставити запитання, аргументувати власну позицію та конструктивно реагувати на думку іншого. Практичні завдання дали можливість студентам не лише закріпити теоретичні відомості, а й застосувати їх у ситуаціях, наближених до майбутньої професійної діяльності.
Важливою складовою заняття стало усвідомлення того, що професійна компетентність сучасного фахівця передбачає не лише ґрунтовні знання за спеціальністю, а й здатність чітко, грамотно, переконливо та доречно комунікувати. Ефективне професійне спілкування сприяє налагодженню ділових контактів, командній взаємодії, успішному розв’язанню професійних завдань та конструктивній взаємодії з колегами.
Проведене відкрите заняття продемонструвало практичну спрямованість дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» та її важливу роль у формуванні комунікативної компетентності майбутніх фахівців.
Заняття відбулося в атмосфері активної взаємодії, зацікавленого обговорення та творчої роботи. Здобувачі освіти активно долучалися до виконання завдань, висловлювали власні думки, аналізували запропоновані ситуації та демонстрували готовність застосовувати набуті знання й комунікативні навички у майбутній професійній діяльності.
Відкрите практичне заняття на тему :” Healthy Lifestyle”/Здоровий спосіб життя
20.05.2026 р.
20 травня 2026 року відбулося відкрите практичне заняття на тему “Healthy lifestyle” старшого викладача кафедри слов`янської та романо-германської філології Тимохіної Віри Сергіївни .
На занятті були присутні: Вишемірська Ярослава Сергіївна, старший викладач кафедри інженерних систем та технологій ННІУЕіП.
Здоровий спосіб життя дуже важливий для кожної людини. Він допомагає бути енергійним, сильним і щасливим. Щоб залишатися здоровим потрібно правильно харчуватися ,регулярно займатися спортом і достатньо спати.
Студенти 1 курсу презентували цікаві доповіді по темі, про те що фізична активність допомагає підтримувати тіло у гарній формі. Вони розуміють, що треба їсти більше фруктів та овочів , тому що вони містять багато вітамінів. Студенти також згадали про здоровий сон, Якщо людина спить 7-9 годин, вона почувається краще та має більше енергії, хоча деякі студенти відзначили, що їм бракує часу в зв`язку з навчальним навантаженням в університеті. Також не забули підкреслити шкідливі звички і як з ними боротися.
Треба додати, що на занятті студенти дивились відео : Horison:Monitor me-BBC programе і слухали аудіо про створення здорового режиму. У кінці заняття був проведений Quiz test , який показав наскільки правильно студенти зрозуміли всі ці поняття.
З практики усного і письмового мовлення першої іноземної мови (англійської) на тему: Weather language
18.05.2026 р.
Впроваджуємо інновації: у ННІ філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського відбувся відкритий семінар із сучасних технологій навчання
03.04.2026 р.
В навчально-науковому інституті філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відбувся відкритий семінар з актуальної та практикоорієнтованої дисципліни «Сучасні технології навчання», яка викладалася впродовж семестру в групі В11-А-25б.
Організатором та модератором науково-методичного заходу виступила кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри слов’янської та романо-германської філології Шарагіна Ольга Володимирівна.
Головна мета заходу полягала в аналізі та демонстрації новітніх підходів до організації освітнього процесу, цифровізації навчання та інтеграції інтерактивних інструментів у педагогічну практику.
Важливо відзначити, що семінар пройшов у форматі активної наукової дискусії, а всі здобувачі презентували власні проєкти та дослідження виключно в межах визначеної тематики сучасних технологій навчання, продемонструвавши глибоке розуміння трендів модернізації освіти.
Свої ґрунтовні доповіді та практичні напрацювання в межах цієї проблематики успішно представили доповідачі заходу:
- Бойко Вікторія Ігорівна;
- Гудзь Марина Юріївна;
- Дроботун Юлія Юріївна;
- Захарченко Тетяна Сергіївна;
- Зіма Поліна Леонідівна;
- Кукленко Поліна Сергіївна;
- Мельничак Неля Ігорівна;
- Ткаленко Діана Ігорівна.
Презентовані роботи викликали значний інтерес та жваве обговорення серед присутніх. Здобувачі продемонстрували високий рівень володіння мультимедійними технологіями, навички публічного виступу та вміння аргументовано захищати свої ідеї.
Проведення таких відкритих занять є свідченням того, що ТНУ імені В.І. Вернадського активно впроваджує передові методики навчання, готуючи висококваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців, які володіють інструментами майбутнього.
Відкрите заняття з вибіркової дисципліни професійної підготовки «Практична риторика»
03.04.2026 р.
Відбулося відкрите заняття кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри слов’янської та романо-германської філології Захарова В. В.
Лекцію з вибіркової дисципліни професійної підготовки «Практична риторика» у групі 014-У-24 було присвячено красномовству як мистецтву й науці. Здобувачі освітньо-професійної програми «Середня освіта.
Українська мова та література, зарубіжна література», спираючись на вже отримані знання й уміння з галузі словесності, отримали нагоду дізнатися про понятійний апарат риторики та способи її використання у професійній діяльності.
Українська діалектологія: від архаїзмів до інновацій
10.03.2026 р.
24 лютого 2026 р. на базі Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського відбулася відкрита лекція з освітнього компонента «Українська діалектологія», присвячена особливостям діалектної мови на рівні морфології (лектор – канд. філол. н., доц. кафедри слов’янської та романо-германської філології Марина Волошинова).
Здобувачі 1 курсу спеціальностей А4 «Середня освіта» та В11 «Філологія» і присутні онлайн учні коледжу Західноукраїнського національного університету (викладач – Галина Салдан), мали нагоду дізнатися, що завдяки відмінностям між українськими діалектами на морфологічному рівні вченими спостережено виразне протиставлення трьох наріч та їх окремих говорів, що значною мірою посилює діалектну диференціацію української мови.
Для унаочнення вельми складної для сприйняття інформації на лекції були запропоновані слайди з мапами, діалектними особливостями різних частин мови, текстами зв’язного мовлення, що допомогло присутнім краще розібратися в матеріалі. Коментуючи діалектні уривки, Марина Волошинова звертала увагу слухачів на принципи аналізу мовлення представників південно-західного наріччя, адже на рівні морфології саме в цьому говірковому масиві дослідниками зафіксовано найбільше відмінностей – архаїчних рис та діалектних морфологічних інновацій. На лекції згадувалися праці таких відомих дослідників, як Степан Бевзенко, Павло Гриценко, Лідія Коць-Григорчук, Юрій Громик та ін.
Попри навчально-методичну мету, заняття пройшло в невимушеній та доброзичливій атмосфері.
.
Від античних викликів до витоків Європи: в ННІ філології та журналістики відбулася відкрита лекція про германський світ
04.03.2026 р.
25 лютого 2026 року в Навчально-науковому інституті філології та журналістики ТНУ імені В. І. Вернадського відбулася відкрита лекція, присвячена темі «Велике переселення германських племен та їхня взаємодія з античним світом». Спікером заходу виступила старший викладач Шеремет Анна Віталіївна.
Захід став справжнім інтелектуальним зануренням у витоки європейської цивілізації для студентів-першокурсників, які досліджували складні процеси формування мов та держав крізь призму історії та філології.
Ключові акценти лекції:
Римський лімес та перші згадки: Аудиторія простежила шлях германських племен (бастарнів, кімврів, тевтонів) від їхніх перших зіткнень із Римом до розбудови «Римського валу», що став фундаментом для сучасних європейських мегаполісів — Кельна та Відня.
Готська спадщина: Особливу увагу було приділено міграції готів від Скандинавії до Причорномор’я, державі Германаріха та унікальному лінгвістичному феномену кримських готів, чия мова зберігалася аж до XVI століття.
Синтез культур та релігії: Лекторка детально проаналізувала виникнення «варварських королівств» та роль релігійного чинника — від поширення аріанства до доленосного прийняття ортодоксального християнства Хлодвігом, що вивело франків у лідери європейського простору.
Від Каролінзького відродження до сучасної геополітики
Друга частина заняття була присвячена епохам Меровінгів та Каролінгів. Студенти обговорили військові реформи Карла Мартелла та інтелектуальний розквіт за часів Карла Великого. Саме «Каролінзьке відродження» повернуло Європі античну спадщину, освіту та латину, заклавши підвалини середньовічної культури.
Завершальним етапом став аналіз Верденського договору 843 року. Учасники лекції дійшли висновку, що цей документ не просто поділив імперію, а фактично окреслив геополітичні межі майбутніх Німеччини, Франції та Італії.
«Ця лекція — це не просто перелік дат, а глибоке розуміння того, як через конфлікти, запозичення лексики та синтез культур зароджувалася цивілізація, частиною якої ми є сьогодні», — зазначила Анна Віталіївна.
Захід завершився оглядом епосу «Беовульф» та історії північних германців, залишивши студентів із натхненням для подальшого вивчення германської філології.
Продовжуємо досліджувати витоки мов та народів у стінах рідного ТНУ!
Теги: #ТНУ #філологія #історіямови #германці #КарлВеликий #Середньовіччя #ННІФЖ
Лекція на тему «Українська література другої половини ХІІІ – ХVI ст.»
02.03.2026 р.
20 лютого 2026 року в навчально-науковому інституті філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відбулася відкрита лекція на тему «Українська література другої половини ХІІІ – ХVI ст.», яку провела для студентів груп А4-У-25, В11-У-25 та всіх охочих кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Катерина Миколаївна Хома.
«Майже пауза» чи розвиток?
Обговорили, чому Дмитро Чижевський називав період XIII–XV ст. затишшям та як татаро-монгольська навала вплинула на книжність.
«Плетення словес».
Занурилися в секрети емоційно-експресивного стилю, де нагромадження синонімів та неологізмів створювало особливу атмосферу високих жанрів.
Боротьба ідей.
Торкнулися теми Ренесансу та Реформації як епохи козацького самоствердження й гострої релігійної полеміки.
Під час лекції студенти аналізували агіографічну та журналістики перекладну літературу перехідного періоду ХІІІ – XV ст., а також дізналися про вплив ісихазму на українські землі. Лекторка розкрила особливості другого південнослов’янського впливу та зародження стилю «плетення словес» в українській літературі.
Особливу увагу було приділено постатям творців давньої літератури цього періоду. Студенти дізналися, що «Слово надгробне митрополиту Кипріяну» Григорія Цамблака стало взірцем емоційно-експресивного стилю та новаторства в тогочасній літературі.
Обговорили латиномовну поезію того часу та дослідили, що її творцями були українці – студенти європейських ЗВО, які творили латиною, інтегруючи українську культуру в загальноєвропейський контекст.
Дякуємо Катерині Миколаївні за неймовірне занурення в історію та літературну творчість давніх часів!
Відкрите заняття з польської мови: «Czasowniki oraz ich (dobrzy) sąsiedzi»
27.10.2025 р.
Шановні студенти та колеги!
Кафедра слов’янської та романо-германської філології радо повідомляє про успішне проведення відкритого заняття в межах вивчення навчальної дисципліни «Польська мова та основи перекладознавства».
Тема заняття: «Czasowniki oraz ich (dobrzy) sąsiedzi» («Дієслова та їх сусіди»).
Викладач: Гончаренко Богдана Богданівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
Дисципліна: «Польська мова та основи перекладознавства».
Відкрите заняття було присвячене одному з ключових аспектів опанування іноземної мови на високому рівні – лексичній та граматичній сполучуваності (колокації).
Під час заняття здобувачі занурилися у проблематику правильного використання польських дієслів у контексті.
Зокрема, було детально розглянуто:
- особливості сполучуваності дієслів з іменниками (лексичні та граматичні колокації);
- учасники ознайомилися з типовими зворотами та стійкими виразами, де дієслова вимагають вживання певних іменників у конкретних відмінках;
- практика мовлення та перекладу;
- особливу увагу приділено застосуванню здобутих знань у реальній комунікації та перекладацькій діяльності;
- здобувачі відпрацьовували навички точного й автентичного перекладу колокацій з польської мови на українську та навпаки, уникаючи калькування, яке може призвести до мовленнєвих помилок.
Цей інтерактивний та практично орієнтований захід дозволив здобувачам поглибити свої знання з граматики та лексики польської мови, а також усвідомити важливість вивчення мови через призму її природних, усталених словосполучень.
Дякуємо Богдані Богданівні за високопрофесійну підготовку та проведення заняття!
Семінар “Епістолярій ХІХ–ХХ століття“
26.10.2025 р.
Шановна університетська спільното!
Кафедра слов’янської та романо-германської філології ННІ ФІЖ ТНУ імені В.І. Вернадського звітує про успішне проведення відкритого заняття, що відбулося 22 жовтня 2025 року в дистанційному форматі.
Семінар був проведений для здобувачів вищої освіти С7 Журналістика в межах навчальної дисципліни «Історія української літератури» та присвячений дослідженню значущості епістолярного жанру в публіцистичному стилі.
Тема та зміст заняття
Епістолярій ХІХ–ХХ століття.
Викладач — кандидат філологічних наук, ст. викладач Шарагіна Ольга Володимирівна — провела глибокий аналіз листування як важливого джерела для вивчення життя, творчості та суспільно-політичних поглядів видатних українських письменників.
На занятті було розглянуто значення та зміст листування таких ключових фігур української літератури, як:
- Тарас Шевченко: листування як найважливіше джерело біографічних та творчих відомостей;
- Пантелеймон Куліш: листи, що стали дзеркалом епохи та відображенням суспільно-політичних поглядів.
- Марко Вовчок: цінне листування, зокрема з Т. Шевченком.
- Іван Франко: листи, які функціонували як публіцистичні твори, що обговорювали актуальні літературні та політичні питання;
- Леся Українка: листи до родини та друзів, визнані шедеврами епістолярного жанру.
- Михайло Коцюбинський: листування до дружини та Михайла Грушевського.
- Микола Хвильовий: листи, що розкривають його творчі пошуки.
- Олена Теліга: листи як важливе джерело для вивчення діяльності ОУН і життя української еміграції.
Інноваційний підхід та цифрова грамотність:
заняття відзначилося практичною орієнтованістю та застосуванням сучасних технологій.Здобувачі освіти, зокрема майбутні журналісти, зосередили свою роботу на публіцистичних жанрах в епістолярії, підкреслюючи, як особисті листи часто ставали вираженням громадської позиції.
Ключовий елемент: підсумкові завдання та власні аналітичні відповіді здобувачі публікували на власноруч розроблених сайтах. Такий формат роботи не лише поглибив їхнє розуміння літературного матеріалу, але й ефективно підкреслив та розвинув їхню цифрову грамотність як майбутніх фахівців медіасфери.Заняття пройшло в продуктивній та інтерактивній атмосфері, сприяючи глибокому осмисленню епістолярної спадщини.
Відкрите заняття з курсу “Історія української літератури”
22.10.2025 р.
Дата: 22 жовтня 2025 року
Час: 13:30
Формат: Онлайн
Покликання на зустріч: https://meet.google.com/xnb-
Викладач: Шарагіна Ольга Володимирівна
Тема заняття: 1.2. Епістолярій ХІХ–ХХ століття
На занятті розглянуто значення та зміст листування видатних українських письменників:
- Тарас Шевченко: листування як важливе джерело для вивчення його життя та творчості.
- Пантелеймон Куліш: листи, що відображають епоху та суспільно-політичні погляди.
- Марко Вовчок: цінне листування з Тарасом Шевченком та ін.
- Іван Франко: листи як публіцистичні твори, що обговорювали літературні та політичні питання.
- Леся Українка: листи до родини та друзів як шедеври епістолярного жанру.
- Михайло Коцюбинський: листи до дружини, Михайла Грушевського та інших.
- Микола Хвильовий: листування, що відображає творчі пошуки.
- Олена Теліга: листи як важливе джерело для вивчення діяльності ОУН і життя української еміграції.
Семінар на тему «Актуальні проблеми функціювання фемінативів у офіційно-діловому мовленні: стилістичний аспект на практичному занятті»
23.05.2025 р.
23 травня 2025 року на кафедрі слов’янської та романо-германської філології відбувся навчально-методичний семінар на тему «Актуальні проблеми функціювання фемінативів у офіційно-діловому мовленні: стилістичний аспект на практичному занятті», який провела доктор філософії, старший викладач кафедри слов’янської та романо-германської філології Шеремет Анн Віталіївна.
Під час семінару учасники мали змогу обговорити стилістичні аспекти використання фемінативів, зважаючи на їх кількісне зростання в офіційно-діловому стилі. Особливу увагу було приділено практичним кейсам та аналізу конкретних ситуацій, що виникають під час вживання фемінативів у документації, діловому листуванні та публічних виступах.
Доповідач акцентувала увагу на сучасному стані функціонування фемінативів, їхніх нормативних та стилістичних особливостях, а також на викликах, з якими зустрічаються мовці при їх вживанні. Семінар сприяв поглибленню знань учасників щодо мовних норм та стилістичних нюансів використання фемінативів, що є вкрай важливим для фахівців у галузі філології.
Відкрите заняття з польської мови на тему: «Наказовий спосіб дієслова у польській мові ( Tryb rozkazujący)». Особливості утворення та використання»
23.05.2025 р.
23 травня 2025 року відбулося відкрите заняття з польської мови на тему: «Наказовий спосіб дієслова у польській мові ( Tryb rozkazujący)». Особливості утворення та використання»
К. філол. н., доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології разом із студентами розглядала особливості утворення форм наказового способу в польській мові, правила, винятки та особливості використання в повсякденному житті.
Відкрита лекція-тренінг “Ефективна організація онлайн-навчання: Classroom та електронні журнали на основі силабусів!”
13.05.2025 р.
13 травня 2025 року відбулася відкрита лекція-тренінг “Ефективна організація онлайн-навчання: Classroom та електронні журнали на основі силабусів!”
ШАРАГІНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА серед адміністративної та науково-педагогічної спільноти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського розкрила низку питань, зокрема:
- Роль силабусу: як основний документ для організації онлайн-навчання.
- Функціонал платформ: огляд можливостей Google Classroom та електронних журналів.
- Важливість коректності: чому своєчасне та точне внесення даних є запорукою прозорості та ефективності навчання.
- Взаємозв’язок елементів: як теми, види робіт та критерії оцінювання з силабусу відображаються в електронних системах.
- Уникнення помилок: поширені помилки при заповненні та шляхи їхнього попередження.
- Вимоги до документації: актуальні рекомендації щодо ведення електронної документації.
Практичні навички та вміння: - Заповнення Classroom: Створення тем, розміщення матеріалів, завдань та оголошень відповідно до силабусу.
- Налаштування оцінювання: параметри завдань у Classroom з урахуванням критеріїв силабусу.
- Ведення електронного журналу: коректне внесення відвідуваності та оцінок за видами робіт згідно з силабусом.
- Синхронізація даних: забезпечення узгодженості між силабусом, Classroom та електронним журналом.
- Комунікація та зворотний зв’язок: використання інструментів платформ для спілкування зі студентами.
- Аналіз успішності: генерування звітів в електронних журналах для відстеження прогресу студентів.
- Оптимізація роботи: застосування отриманих знань для покращення власного процесу ведення електронної документації.
Важливі ставлення та усвідомлення: - Відповідальність: усвідомлення важливості професійного ведення електронної документації.
- Ефективність: переваги використання електронних платформ для організації навчання та комунікації.
- Інновації: формування позитивного ставлення до сучасних технологій в освіті.
- Впровадження: готовність застосовувати отримані знання та навички у своїй педагогічній діяльності.
Навчально-методичний семінар “Цифрова грамотність в освіті”
07.05.2025 р.
07.05.2025 відбувся навчально-методичний семінар на актуальну та важливу тему: “Цифрова грамотність в освіті”, де активними учасниками стали здобувачі вищої освіти групи 035-А-24б англійської філології під керівництвом Шарагіної Ольги Володимирівни.
Навчально-методичний семінар був спрямований на комплексний розгляд питань розвитку та впровадження цифрової грамотності серед науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти ННІ філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського.
Метою семінару було допомогти глибше усвідомити значущість цифрової грамотності в сучасному освітньому просторі, надати практичні інструменти та методи для її розвитку в навчальному процесі, а також сприяти створенню безпечного та ефективного цифрового навчального середовища.
Під час семінару учасники мали можливість:
- Ознайомитися з сучасними тенденціями розвитку цифрової грамотності.
- Опанувати практичні інструменти та сервіси для ефективної роботи в цифровому середовищі.
- Обмінятися досвідом щодо впровадження цифрових технологій у навчальний процес.
- Обговорити питання безпеки та етики в цифровому просторі.
Проведений навчально-методичний семінар мав важливе значення для подальшого розвитку цифрової компетентності учасників освітнього процесу.
- Підвищення рівня цифрової грамотності педагогічного колективу: учасники отримали нові знання та практичні навички, що сприятимуть зростанню їхньої цифрової компетентності та, як наслідок, позитивно вплинуть на якість викладання та навчання.
- Активніше впровадження нових підходів до навчання: отримані знання та натхнення сприятимуть більш активному використанню інноваційних методів навчання з застосуванням цифрових технологій у навчальних дисциплінах.
- Створення сприятливого середовища для розвитку цифрової грамотності учнів: підвищення рівня цифрової грамотності викладачів створить якісніші умови для формування цифрової компетентності серед здобувачів вищої освіти, що є ключовим аспектом їхньої успішної адаптації до сучасного цифрового світу.
- Покращення іміджу навчального закладу: активна робота з розвитку цифрової грамотності серед співробітників та студентів демонструє ННІ філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського як сучасний та прогресивний освітній осередок, що позитивно впливає на його імідж.
- Отримання цінного зворотного зв’язку: під час та після семінару було зібрано відгуки учасників, які стануть основою для вдосконалення майбутніх навчально-методичних заходів та сприятимуть подальшому розвитку цифрової грамотності в університеті.
Відбувся навчально-методичний семінар «Методи та форми роботи на семінарських заняттях під час вивчення художнього хронотопу»
28.04.2025 р.
28 квітня 2025 року відбувся навчально-методичний семінар на тему: “Методи та форми роботи на семінарських заняттях під час вивчення художнього хронотопу”.
Семінар провела завідувачка кафедри слов’янської та романо-германської філології Катерина Хома. Учасники мали змогу заглибитися в актуальні питання літературознавства, зокрема дослідження художнього часу та простору як нерозривної єдності, що формує основу художнього світу.
Під час семінару було означено теоретичні основи дослідження художнього хронотопу; на прикладах творів світового письменства продемонстровано взаємодію авторського, читацького та художнього хронотопу в процесі народження сенсу твору; окреслено практичні методи дослідження художнього хронотопу на прикладах творів різних епох та літературних напрямів, роль читацького досвіду в інтерпретації художнього твору та еволюцію сенсів з плином часу.
Дякуємо всім, хто долучився до цієї змістовної зустрічі! Сподіваємося, отримані знання та обмін думками стануть цінним інструментом у вашій викладацькій та дослідницькій діяльності, а також допоможуть по-новому відкрити для себе глибину художніх творів.
Інтерактивний майстер-клас “Закономірності наголошування слів в українській мові”
02.04.2025 р.
2 квітня кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Олена Коломієць провела інтерактивний майстер-клас “Закономірності наголошування слів в українській мові” з використанням сервісу Mentimeter. Після навчально-інформативного блоку слухачі мали можливість перевірити на практиці свої знання, дізнатися про зв’язок наголосів у словах із їхнім походженням (зокрема, тюркські – отАман, йогУрт). Закріпити знання допомога створена учасниками разом інтерактивна хмара слів, зображення якої кожен міг узяти собі для практичного щоденного використання.
Триває виробнича (педагогічна) практика магістрантів першого року навчання
21.03.2025 р.
На кафедрі слов’янської та романо-германської філології триває виробнича (педагогічна) практика магістрантів першого року навчання. На цьому важливому етапі професійної підготовки студенти мають унікальну можливість випробувати себе у ролі викладачів.
Під час практики магістранти не лише поглиблюють свої знання з обраної спеціальності, а й отримують цінний практичний досвід викладацької діяльності. Вони проводять лекційні та семінарські заняття, взаємодіють зі студентами, працюють над розвитком своїх педагогічних навичок. Це вагомий крок на шляху до майбутньої професійної кар’єри.
Така практика є надзвичайно важливою, оскільки сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців та формуванню нового покоління викладачів.
На цьому тижні студенти високо оцінили заняття з історії зарубіжної літератури, які провели магістрантки Колодій Анастасія Ярославівна – лекція на тему «Естетичні засади театру ХХ ст.» у групі 014-У-21; Давідчик Яна Олександрівна – семінарське заняття «Елементи класичної та масової літератури у романі П. Зюскінда «Парфюмер» у групі 035-А-23; Лемішко Наталія Сергіївна лекція на тему «Сучасний процес: співвідношення і взаємодії різних стилів, напрямків і течій» у групі 014-У-22.
Магістрантки продемонстрували високі знання теоретичного матеріалу, володіння різними методами і формами роботи, можливість інтерактивної взаємодії з аудиторією. Підготовку до проведення занять було здійснено під керівництвом завідувачки кафедри слов’янської та романо-германської філології к. філол.н., доц. Катерини Миколаївни Хоми.
Відкрите практичне заняття, присвячене Дню святого Патрика
07.03.2025 р.
7 березня 2025 року відбулося відкрите практичне заняття старшого викладача кафедри слов’янської та романо-германської філології Шеремет Анни Віталіївни, присвячене Дню святого Патрика.
Хоча свято й має ірландські корені, проте його популярність та вплив на масову культуру в англомовному світі є величезними. Після невеличкої довідки про історію давньої Ірландії, студенти разом з викладачем потренувалися у вимові привітань ірландською мовою, демонстрували яскраві презентації за тематикою свята. У кінці заняття всі охочі змогли приєднайтеся до онлайн-вікторини, щоб перевірити свої знання нових фактів про день святого Патрика. До зустрічі також приєдналися магістранти-філологи та викладачі кафедри.
Відкрита лекція “Мультимедійні технології у викладанні (презентації)”
19.02.2025 р.
19 лютого 2024 року в межах навчальної дисципліни “Сучасні технології навчання” відбулася відкрита лекція на тему “Мультимедійні технології у викладанні”. Лекцію провела кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри слов’янської та романо-германської філології ННІ філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Шарагіна Ольга Володимирівна.
На лекції були присутні викладачі кафедри слов’янської та романо-германської філології:
- Завідувачка кафедри, кандидатка філологічних наук, доцентка Хома Катерина Миколаївна.
- Кандидатка філологічних наук, доцентка Волошинова Марина Олексіївна.
- Кандидатка філологічних наук, доцентка Коломієць Олена Вікторівна.
- Ст. викладач кафедри кримськотатарської філології та загальновузівських дисциплін Кайтан Наталія Вікторівна.
А також завідувачка кафедри журналістики, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Досенко Анжеліка Костянтинівна.
Лекція для здобувачів вищої освіти 1-4 курсів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти спеціальностей 035 Філологія та 014 Середня освіта пройшла цікаво та пізнавально. Слухачі ознайомилися з різноманітними платформами, на яких можна створювати цікаві інтерактивні презентації.
Ключові моменти лекції:
- Огляд сучасних мультимедійних технологій, які можуть бути використані у викладанні.
- Демонстрація можливостей різних платформ для створення інтерактивних презентацій.
- Обговорення практичних аспектів використання мультимедійних технологій у навчальному процесі.
Відкрита лекція “Мультимедійні технології у викладанні” стала цінним досвідом для викладачів, які прагнуть зробити свої заняття більш цікавими та ефективними.
