У музеї Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського відбувся перегляд документального фільму «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (1986, Укркінохроніка) студентами першого курсу спеціальності «Англійська філологія» разом зі старшим викладачем кафедри слов’янської та романо-германської філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського Анни Шеремет.
Захід розпочався з хвилини мовчання — на вшанування пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів аварії, чий подвиг став прикладом професійної відповідальності та людської гідності.
Документальна стрічка «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» є одним із найважливіших кінематографічних свідчень подій безпосередньо з місця аварії на ЧАЕС.
Його унікальність полягає в тому, що зйомки відбувалися не постфактум, а синхронно з розвитком катастрофи — у перші 100 днів після вибуху четвертого енергоблоку.
Кіногрупа «Укркінохроніки» під керівництвом режисера Володимира Шевченка розпочала роботу 14 травня 1986 року та працювала в зоні ліквідації разом із пожежниками, військовими, енергетиками й дозиметристами.
Зйомки велися в умовах надзвичайно високого радіаційного фону, безпосередньо поблизу зруйнованого реактора.
Було відзнято близько 20 000 метрів плівки, частина якої зазнала впливу радіації, а окремі кадри свідомо залишені у фільмі як пряме фізичне свідчення катастрофи.
Стрічка створювалася в умовах багаторівневої державної цензури та жорсткого контролю всіх матеріалів.
Попри очікування ідеологічно відкоригованого наративу, авторська позиція зосередилася на фіксації реальних подій без прикрас і замовчувань, що зробило фільм унікальним історичним документом.
Особливої глибини стрічці надає постать її режисера.
Володимир Шевченко, який працював у зоні підвищеної радіації та отримав значну дозу опромінення, помер від променевої хвороби вже через місяць після прем’єри фільму.
Його відома фраза: «Краще без легені, ніж, як деякі, без честі» – стала моральним кодом стрічки та відображенням епохи, в якій професійний обов’язок і особиста відповідальність мали надзвичайну вагу.
Під час перегляду завідувачка відділу організаційно-виховної роботи Вікторія Піць акцентувала увагу на значенні стрічки як історичного джерела, що передає не лише фактологію подій, а й атмосферу часу, складність ухвалення рішень і масштаб людської відповідальності в умовах техногенної катастрофи.
Чорнобиль — це не лише про минуле, а й про цінність знання, професійність і відповідальність. Саме ці якості, а також швидкість рішень і свідома самопожертва ліквідаторів дозволили стримати катастрофу від ще більших масштабів.
У цьому сенсі фільм нагадує, що освіта, компетентність і моральний вибір є невід’ємними складовими дій у надзвичайних обставинах, коли йдеться про збереження життя людей.
А помилки окремих людей або груп людей інколи коштують життя мільйонам і призводять до зламаних доль цілих поколінь.
Для студентської молоді подібні перегляди мають важливе значення у формуванні історичної пам’яті, критичного мислення та усвідомлення відповідальності за майбутнє.
Це досвід, який допомагає глибше зрозуміти як події минулого, так і виклики сучасного світу.
Перегляд став важливою складовою музейного простору університету, що поєднує освітній процес із осмисленням ключових сторінок новітньої історії України.
Щиро дякуємо начальнику Інформаційно-обчислювального центру Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Олександру Черненку за технічну підтримку в організації перегляду фільму.
