У ніжній симфонії травневого дня, коли в школах України лунає останній дзвоник, а країна урочисто проводжає випускників у літо дорослості, в стінах Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відбулася подія, що залишила по собі не лише світлу пам’ять, а й щемке післязвуччя в серці — концерт-іспит здобувачів вищої освіти IV курсу бакалаврату Донецької державної музичної академії імені С.С. Прокоф’єва з класу камерного ансамблю.
Цього дня сцена перетворилася на храм краси, а кожна нота — на молитву за світло в часи випробувань. Попри виклики воєнної доби, українська культура продовжує звучати, розквітати й надихати — завдяки молодим, надзвичайно талановитим музикантам, які вже вписали свої імена в історію Таврійського.
Свої творчі здобутки представили здобувачі вищої освіти IV курсу бакалаврату:
Андрій Бесараб (флейта)
Соломія Коваль (скрипка)
Назарій Кутишенко (скрипка)
Концертну програму доповнили талановиті музиканти:
Юлія Ткач (скрипка)
Анна Огородник, Тетяна Фартушна, Юлія Махотіна (фортепіано)
У виконанні прозвучали вишукані твори Вольфганга Амадея Моцарта, Віктора Косенка, Жака Ібера, Богуслава Мартіну — музика, що, немов мереживо з різних епох, сплітається в єдину тканину сучасності, торкаючись душі з надприродною ніжністю. Кожен виступ — це самобутнє художнє полотно, кожна інтерпретація — ліричне одкровення, сповнене духовної глибини й творчого вогню. У залі панувала атмосфера витонченого натхнення, зосередженого захоплення та щирих аплодисментів, що ставали органічним продовженням музики.
Це був не просто іспит — це було естетичне дійство, що зцілює душу, немов еліксир у тривожному повітрі сьогодення. Класична музика постала символом незламного духу й віри в світло, мовою, яка не потребує перекладу.
Особливі слова вдячності лунали на адресу викладачів та організаторів — тих, хто щоденно й самовіддано плекає мистецький потенціал нових поколінь.
Цей концерт — підсумок не лише навчального курсу, а цілої епохи в житті студентів. Це свято душі, втілене у гармонії камерного ансамблю, створеній під натхненним керівництвом Глазунової Галини Пилипівни —
кандидата мистецтвознавства, доцента, високопрофесійної викладачки й дослідниці, яка не просто навчає — вона надихає, не просто передає знання — вона щедро вкладає часточку себе в кожного свого студента.
Це був не іспит, а прощальний акорд ніжності, вдячності й надії.
Від імені адміністрації університету до випускників звернувся та вручив подяки
Володимир Іванович Романко —
завідувач кафедри музичного мистецтва ННІ ДДМА імені С.С. Прокоф’єва, кандидат мистецтвознавства, доцент, член Національної спілки композиторів України з 2010 року.
Його слова підтримки, гордості та віри стали щирим фінальним акордом цього урочистого дня:
Дорогі випускники!
Ви — наше натхнення, наша гордість, наше найкраще сьогодення. Уже сьогодні ми з гордістю розповідаємо про вас, і завжди згадуватимемо, як слухали ваші концерти в стінах Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, затамувавши подих.
У вас є все, щоб реалізувати велике майбутнє — і ми щиро віримо в кожного з вас.
Бажаємо вам яскравого творчого шляху, нових сцен і конкурсів, вдячних слухачів, глибоких емоцій — і щоб флейта, скрипка та фортепіано ніколи не змовкали у ваших руках.
Нехай музика завжди веде вас — до гармонії, до любові, до світла.
І, звісно, ми дякуємо тим, завдяки кому ці миті можливі — нашим незламним Збройним Силам України. Саме завдяки їхній мужності ми сьогодні чуємо музику миру.
Цього дня сцена перетворилася на храм краси, а кожна нота — на молитву за світло в часи випробувань. Попри виклики воєнної доби, українська культура продовжує звучати, розквітати й надихати — завдяки молодим, надзвичайно талановитим музикантам, які вже вписали свої імена в історію Таврійського.
Свої творчі здобутки представили здобувачі вищої освіти IV курсу бакалаврату:
Андрій Бесараб (флейта)
Соломія Коваль (скрипка)
Назарій Кутишенко (скрипка)
Концертну програму доповнили талановиті музиканти:
Юлія Ткач (скрипка)
Анна Огородник, Тетяна Фартушна, Юлія Махотіна (фортепіано)
У виконанні прозвучали вишукані твори Вольфганга Амадея Моцарта, Віктора Косенка, Жака Ібера, Богуслава Мартіну — музика, що, немов мереживо з різних епох, сплітається в єдину тканину сучасності, торкаючись душі з надприродною ніжністю. Кожен виступ — це самобутнє художнє полотно, кожна інтерпретація — ліричне одкровення, сповнене духовної глибини й творчого вогню. У залі панувала атмосфера витонченого натхнення, зосередженого захоплення та щирих аплодисментів, що ставали органічним продовженням музики.
Це був не просто іспит — це було естетичне дійство, що зцілює душу, немов еліксир у тривожному повітрі сьогодення. Класична музика постала символом незламного духу й віри в світло, мовою, яка не потребує перекладу.
Особливі слова вдячності лунали на адресу викладачів та організаторів — тих, хто щоденно й самовіддано плекає мистецький потенціал нових поколінь.
Цей концерт — підсумок не лише навчального курсу, а цілої епохи в житті студентів. Це свято душі, втілене у гармонії камерного ансамблю, створеній під натхненним керівництвом Глазунової Галини Пилипівни —
кандидата мистецтвознавства, доцента, високопрофесійної викладачки й дослідниці, яка не просто навчає — вона надихає, не просто передає знання — вона щедро вкладає часточку себе в кожного свого студента.
Це був не іспит, а прощальний акорд ніжності, вдячності й надії.
Від імені адміністрації університету до випускників звернувся та вручив подяки
Володимир Іванович Романко —
завідувач кафедри музичного мистецтва ННІ ДДМА імені С.С. Прокоф’єва, кандидат мистецтвознавства, доцент, член Національної спілки композиторів України з 2010 року.
Його слова підтримки, гордості та віри стали щирим фінальним акордом цього урочистого дня:
Дорогі випускники!
Ви — наше натхнення, наша гордість, наше найкраще сьогодення. Уже сьогодні ми з гордістю розповідаємо про вас, і завжди згадуватимемо, як слухали ваші концерти в стінах Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, затамувавши подих.
У вас є все, щоб реалізувати велике майбутнє — і ми щиро віримо в кожного з вас.
Бажаємо вам яскравого творчого шляху, нових сцен і конкурсів, вдячних слухачів, глибоких емоцій — і щоб флейта, скрипка та фортепіано ніколи не змовкали у ваших руках.
Нехай музика завжди веде вас — до гармонії, до любові, до світла.
І, звісно, ми дякуємо тим, завдяки кому ці миті можливі — нашим незламним Збройним Силам України. Саме завдяки їхній мужності ми сьогодні чуємо музику миру.
З повагою та вдячністю,
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
