14 березня, студенти – журналісти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, на лекції дізналися, що в десятках країн світу відзначається “Міжнародний день дій проти гребель”. Інакше його ще називають “День дій на захист річок, води та життя”. Ця подія закликає звернути увагу людства на те, що греблі негативно впливають на екосистему.
Встановлена ця дата була у березні 1997 року екологічною організацією зі Сполучених Штатів Америки, назва якої перекладається українською мовою як “Міжнародна мережа річок”. Девіз цього дня: “За річки, воду і життя!”.
Перша міжнародна конференція, того ж року, проти будівництва великих гребель зібрала делегатів двадцяти країн планети, серед яких: Німеччина, Іспанія, Норвегія, Росія, Франція, Швейцарія, Швеція, США, Аргентина, Бразилія, Болівія, Чилі, Уругвай, Парагвай, Мексика, Індія, Лесото, Непал, Таїланд і Китайська республіка.
Активістам руху проти гребель вже вдалося добитися реальних результатів: в Сполучених Штатах були демонтовані дві шістдесятиметрові греблі, а в Швеції ухвалили закон який забороняє будувати греблі понад п’ятнадцять метрів у висоту. Навіть Україна долучилася до боротьби за екологію. 11 березня 2017 року на річці Збруч, біля селища Скала-Подільська Борщівського району активіти громадського руху “ВІЛЬНИЙ ДНІСТЕР” в рамках акції демонтували греблю.
Підтвердженням того, що греблі загрожують життю людей є катастрофа, яка сталася 25 січня 2019 року у Брумадинью, на південному сході Бразилії. Гребля, заповнена відходами гірських робіт і шламами – вибухнула, викликавши приливну хвилю бруду, що обрушилася на їдальню компанії «Vale» в гірничодобувному комплексі. Потік продовжував спускатися, врізатися у будинки і забруднювати річки. Щонайменше 166 чоловік загинули і 147 пропали без вісті. У 2017 році у Каліфорнії булла оголошена термінова евакуація через руйнування найвищої у США греблі в місті Оровілль. На дорогах штату утворилися багатокілометрові затори, були зафіксовані випадки великого мародерства в покинутих будинках.
На щастя, у нас в Україні поки все спокійно, але екологи б’ють тривогу! Через нашу країну проходить Дніпровський каскад водосховищ, уздовж якого є кілька найбільших дамб – Київська, Кременчуцька гребля і Канівська дамба. На думку екс-міністра екології України Олексія Шевчука, київська дамба перебуває під загрозою руйнування, а стан Київської ГЕС потребує термінової перевірки. Оскільки останнього разу серйозній перевірці її піддавали понад вісім років тому. На сьогодні споруди Київської та Канівської ГЕС не відповідають міжнародним нормам гідрологічної безпеки. Найнебезпечнішим об’єктом є гребля Київського моря! В разі аварії, пів-Києва (Оболонь, Подол, Теремки та усього лівого берега столиці) піде під воду. Величезний потік води знищить мости і комунікації, мешканці міста залишаться без електроенергії, води і транспортного сполучення. Буде зруйнована Бортницька станція аерації і все лайно потече до низу по течії.
Також постраждає все лівобережжя Дніпра. Хвиля підніме радіоактивний мул котрий присутній у воді Київського моря, річки Прип’ять і Дніпра, після аварії на ЧАЕС з 1986 року. Якщо своєчасно відповідні служби не відреагують – відбудеться руйнування Канівської, Кременчуцької та інших гребель каскаду, що зі свого боку може призвести навіть до аварії на Запорізькій АЕС. Побоювання в експертів викликає і стан греблі Кременчуцької ГЕС. Якщо станеться прорив на цій ділянці, через поганий технічний стан, дамби Дніпродзержинського і Каховського водосховищ також постраждають. Михайло Андрусенко, начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій, впевнений, що в разі прориву Кременчуцької дамби – половина міста також опиниться під водою менш ніж за годину.
З настанням весни, коли виникає підвищений ризик паводків, райони уздовж Південного Бугу стають зоною підвищеної небезпеки, бо дамба Ладиженського водосховища перебуває в украй поганому стані. Якщо уявити найгіршу ситуацію – прорив дамби гідрохвилею, потоки води якої можуть знищити реактори Південно-Української АЕС – це призведе до катастрофи, масштабнішої за вибух на Чорнобильській АЕС. Тож екологи, природозахисники і ми, як майбутні журналісти, повинні вже зараз об’єднатися та вимагати від влади екстрених заходів, щоб не допустити екологічної катастрофи в нашій рідній Україні!
Олександра Погребняк
