Щорічно у Києві проходить дводенний Новомедіа Форум, присвячений висвітленню актуальної проблеми нашого часу в медіапросторі. Тож, студенти-журналісти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського на чолі з викладачем Олександром Тур’яном є постійними учасниками цього заходу. Тему Новомедіа Форуму 2019 цього року сформулювали гостро: «Непотрібні журналісти». Для її обговорення було запрошено 18 спікерів, кожен з яких мав промову на певну тему в контексті заходу. Серед спікерів були: українські і іноземні журналісти, ведучі кількох телеканалів, політичні оглядачі, редактори різноманітних видань і навіть блогери.
Міжнародний Новомедіа Форум відкрив голова оргкомітету Руслан Кухарчук, зазначивши у своїй промові, чому цього року Форум проходить саме під такою назвою та хто вони – «непотрібні журналісти». На думку Руслана, на разі багато журналістів дозволяють собі некоректні, несумісні з нормами професійної етики речі, а саме заради кількості кліків і переходів можуть ставити брехливі заголовки, перекручувати висловлювання ньюз-мейкерів та опініон-лідерів, користатись «жовтою» стилістикою у подачі матеріалу, систематично зміщувати акценти та маніпулювати, посилатись на пости знакових персон у соціальних мережах як на основні джерела новин і захоплюватись ідеями штучного соціального конструювання замість об’єктивного висвітлення дійсності.
Програма Новомедіа Форуму 2019 передбачала модулі для доповідей запрошених гостей по 45 хвилин з можливістю наприкінці дискусії поспілкуватися з залом у форматі «питання-відповідь», невеликі перерви по 10 хвилин між модулями. За два дні заходу речники висвітлили велику кількість тем щодо етики політичного журналіста в умовах інформаційної війни, питань церковного життя, розвитку цифрових ЗМІ, а також розглянули проблеми екстремальної журналістики та поговорили на тему як YouTube став інструментом нової журналістики. Серед запрошених були керівник телеканалу «НАШ» Тигран Мартиросян і відомий телеведучий і продюсер Ігор Кондратюк.
Також на Форумі виступали іноземні спікери: завідувач кафедри литовського університету LCC International University Майкл Фінч , професор журналістики з американського університету LCC University Майкл Рей Сміт і керуючий редактор Нью-йоркського видання Religion Unplugged Меган Кларк. З усього потоку інформації можна виділити основні меседжи, варті уваги журналістів.
Першим виступав пастор і журналіст Геннадій Мохненко, котрий під час АТО-ООС, всиновив 34 дитини-сироти, з промовою на тему «Пастирська журналістика в епоху потрясінь». На початку промови Геннадій погодився з визначенням Руслана Кухарчука хто такі «непотрібні журналісти», зазначивши, що продажність, безпринципність та брехня не можуть знаходитись у кейсі справжнього журналіста. Пастор у своїй промові розповів декілька історій, які є прикладом того, як журналісти, висвітлюючи певні події не лише допомогли поширенням інформації, але й призвали людей до дії. Геннадій наголосив, що «якщо не буде гарного інфополя, то погані журналісти витіснять хороших, чим зруйнують медіаринок», маючи на увазі, що тільки чесніть, порядність, принциповість та здоровий глузд колег становлять основу справжньої журналістики.
«Релятивізм – хвороба нашого часу, але існує правда, яка б вона не була і, якщо журналіст дозволяє собі через страх її не казати, то цій людині нема чого робити у професії», – вважає Генадій Мохненко.
Дуже цікавим був виступ професора журналістики з американського університету LCC University Майкла Рей Сміта на тему «Інтерв’ю, яке важко взяти». Свою промову професор почав з фрази: «Бажаєш бути класним журналістом – будь щуром, хорошим щуром», – пояснюючи, що у контексті професійної діяльності ми повинні, подібно цій тварині, пробиратися до мети, знаходити неординарні шляхи і отримувати те, що потрібно, але не порушуючи етики та моралі. Майкл у своїй презентації показав, що є три типи джерела інформації і на прикладах розповів, як з кожного з ним взаємодіяти, аби отримати ту саму бажану інформацію. Перший тип джерела – відомі люди. Щоб отримати від них інформацію, достатньо використовувати кожну можливість щось спитати, але потрібно чітко знати свій об’єкт та що його цікавить, підходити з легкою подачею себе та у випадку, коли питання недоречні, але інформація потрібна, спершу спитати чи можна поставити запитання, проявивши тим самим повагу до людині. Другий тип – неохочі люди. «Почніть робити те, що потрібно, потім те, що можливо і ви побачите, що зробили неможливе», – говорить професор, підкреслюючи, що ввічливість і відкритість можуть бути ключем до цих джерел. Третій тип – захищені джерела, тобто ті, що завжди з охороною і майже ніколи не дають інтерв’ю чи коментарі: щоб отримати інформацію з таких джерел, потрібно бути наполегливим і неординарним, потрібно визначити місця, де буде проходити ця людина (хол, коридор, ресепшен, парковка або навіть туалет) і чекати на неї, але все може бути простіше, «якщо секретар або менеджер цієї людини твій приятель», як каже Майкл. Свій виступ він завершив слайдом зі стратегією, якої дотримується його друг журналіст на ім’я Нельсон:
«Щоб отримати інформацію з будь-якого джерела потрібно, як основу свого бажання, мати знання щодо інтересів джерела, прагнення і розгляд усіх варіантів зустрічі, наполегливість і щирість у намірах».
Однією із речниць на модулях, присвячених політичній журналістиці була заступниця головного редактора видання «Страна.ua» Світлана Крюкова.
У промові «Як здобути лідерство у пошуках інформації» Світлана розкрила деякі секрети своєї редакції. Не заперечуючи дещо скандальну репутацію видання «Страна.ua», журналістка зазначила, що «диму без вогню не буває». На запитання з залу чи платить її видання гостям за інтерв’ю чітко відповіла – ні, підкресливши, що «хороший журналіст за інтерв’ю нікому не платить». Також Світлана розповіла про «тємніки», які є у багатьох політиків – це певні заготовлені відповіді на конкретні питання, з метою приховування інформації і підтримки певної «легенди». На думку Світлани, більшість новин про наших політиків цікаві в контексті кешу», на кшталт: на які державні гроші вони можуть собі дозволити машини, квартири, відпустки. Натомість чомусь не вважається за потрібне розповідати, що вони зробили чи не зробили як державні діячі чи законотворці.
Отже, під час Новомедіа Форуму 2019 були розглянуті актуальні питання професійної діяльності політичного журналіста. Бурхливий розвиток соціальних мереж та інших засобів масової комунікації сьогодні поставив під сумнів необхідність такої цієї професії. Однак, наголошував кожний речник Форуму, справжні журналісти, які дотримуються етичних норм своєї професії, піклуються про наслідки поширеної ними інформації, здатні виокремити з інформаційного потоку найважливіше, не бояться доносити до людей правду – це гарантія збереження інститутів демократії та розвитку громадянського суспільства.
Серед популярних постатей Новомедіа Форуму опинився і викладач ТНУ Олександр Тур’ян, відомий екстремальний кримінально-військовий журналіст. Потиснути йому руку підходили багато його колишніх учнів, сьогодні відомих медіафахівців. До речі, досягнута попередня домовленість, що наступного року Олександр Володимирович поділиться своїм багатим досвідом з висвітлення екстремальних подій. Тож запрошуємо студентів-журналістів і майбутніх абітурієнтів на цей захід, а також на навчання до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, де журналістику викладають досвідчені журналісти-практики.
Аліна Гирюшта