Померла Айше Сейтмуратова — журналістка, дисидентка, правозахисниця, символ свободи та гідності кримськотатарського народу.
Її життя — це не просто біографія окремої людини. Це хроніка спротиву, совість поколінь, жива історія боротьби за право бути собою на своїй землі. Айше Сейтмуратова — це той голос, що звучав крізь заборони, тюрми, депортації й замовчування. Це слово, яке не вбила жодна система. Це серце, яке боліло за Крим, за свій народ— до останнього подиху.
Її життєвий шлях — неосяжний у своїй глибокій моральній простоті: не зраджувати, не мовчати, не коритися злу. У часи, коли говорити правду означало накликати на себе репресії, Айше обрала говорити. Коли іншим забороняли писати — вона писала. Коли більшість мовчала — вона зверталася до світу, нагадуючи, що навіть в імперській тіні не гасне світло свободи.
Сьогодні, в умовах російської окупації Криму, у час повномасштабної війни, її слово знову набуло особливої сили. Це слово звучить разом із голосами всіх, хто вірить: Крим — це Україна. Це слово — частина незнищенного ланцюга боротьби, яку сьогодні продовжують ті, хто стоїть на передовій, у волонтерських штабах, в університетських аудиторіях і в інформаційних окопах.
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського з глибоким сумом і щирою скорботою сприйняв звістку про смерть Айше Сейтмуратової.
Для нас ця втрата особлива.
Ми — університет, який, як і сама Айше, був змушений покинути рідний Крим.
Ми — освітній простір, який зберігає дух півострова, його ідентичність, його правду.
Ми — спільнота, яка не забуває, не пробачає й не мириться з несправедливістю.
І ми схиляємо голови перед пам’яттю жінки, яка уособлює незламність кримськотатарського народу, стійкість правди й силу слова.
Життя Айше Сейтмуратової — це не просто спогад. Це відповідальність.
Для нас, як для університету, що несе кримську спадщину у вільній Україні, це нагадування: ми маємо готувати нове покоління тих, хто говоритиме, коли інші мовчатимуть; хто творитиме майбутнє, пам’ятаючи уроки минулого; хто любитиме Крим не заради минулого, а заради його повернення в українське сьогодення.
Світла пам’ять Айше Сейтмуратовій.
Її ім’я назавжди вписане у вільну історію України.
Її шлях — дороговказ для тих, хто ніколи не зрадить правду.
Слава нескореним.
Крим — це Україна.
