Сьогодні, 6 січня 2025 року, ми згадуємо 80-ті роковини з дня смерті Володимира Івановича Вернадського – видатного українця, філософа, мислителя і вченого, державного діяча, чиє ім’я по праву носить наш університет.
У ці важкі для нашої держави часи, коли Україна виборює свою незалежність, його постать надихає нас не лише прагненням до знань, але й силою духу, вірою у вищі ідеали та перемогу розуму над хаосом. Спадок, що об’єднує минуле, сучасність і майбутнє Володимир Іванович Вернадський – це вчений, який будував мости між наукою і життям, між розумінням природи і місцем людини у ній. Його вчення про ноосферу, де людський розум стає вирішальною силою у розвитку цивілізації, звучить сьогодні як заклик до нас, українців: навіть у найтемніші часи ми маємо створювати майбутнє, засноване на знаннях, єдності та незламній вірі у власні сили.
Серед його наукових здобутків – фундаментальні праці з геохімії, біосфери, філософії науки. Але Володимир Іванович Вернадський залишив нам не лише ідеї, а й приклад того, як наука стає формою боротьби за людяність, за вищі цінності. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського: шлях до знань і перемоги Для нашого університету ім’я Володимира Івановича Вернадського є дороговказом і відповідальністю.
У ці дні, коли кожен українець стоїть на передовій боротьби – хтось зі зброєю в руках, а хтось у наукових лабораторіях чи аудиторіях – ми продовжуємо справу, яку він почав: навчати, відкривати нове і готувати молоде покоління до відбудови країни. Наші студенти, молоді дослідники, стають спадкоємцями його ідей. Вони знають: освіта – це також форма опору, інтелект – це також зброя, а університетська громада – це фортеця, у якій виховуються творці майбутнього.
Наука у часи війни – це віра у перемогу. Вернадський вірив, що наука несе світло навіть у найтемніші часи. У його працях ми знаходимо натхнення жити, творити, працювати для України, яка щоденно виборює право на свободу і гідність. Його слова звучать сьогодні особливо: «Наука – це не лише прагнення до знання, а й усвідомлення відповідальності за долю світу». У цьому і є наша місія – берегти його спадок, нести його ідеї через війни і виклики, виховувати нові покоління, які втілять його мрії про гармонійний, мирний і справедливий світ. Пам’ять, яка надихає 80 років минуло з того дня, коли Володимир Вернадський залишив цей світ, але його спадок живе у наших думках і вчинках.
Сьогодні ми згадуємо його не лише як великого науковця, але й як духовного провідника. Його ідеї нагадують нам, що сила українського народу – у розумі, творчості та незламному прагненні до свободи. Його світло продовжує сяяти крізь роки, освітлюючи шлях до нашої перемоги.
Вічна пам’ять і слава Володимиру Івановичу Вернадському!
