День Незалежності України – свято пам’яті й сили, свято духу, який формувався століттями. Від княжих дружин Київської Русі до козацьких полків, від гайдамацьких повстань до визвольних змагань XX століття – кожен крок народу звучить як заклик до свободи і гідності. Україна завжди виборювала право бути собою, навіть коли сила ворога здавалася нездоланною.
На цій землі зароджувалися легенди, виростали дуби, які мовчки свідчили про мужність і відвагу поколінь. Козаки й січові стрільці, воїни УНР і дисиденти, письменники та митці залишили спадщину незламності й честі. Їхній дух, мов широкий степовий вітер, наповнює серця нащадків і надихає на великі звершення.
Сьогодні цей незламний дух живе у сучасних героях – воїнах Збройних Сил України, ангелах-охоронцях, які боронять землю, небо й мрію кожного українця, їхня відвага перетворює темряву війни на світло надії, а щоденний подвиг – на символ свободи.
Незламність народу проявляється у єдності та здатності любити свою землю. Україна – моноліт, колискова для багатьох народів, лагідна мати, яка дарує тепло й безпеку всім, хто її любить, й не пускає до свого дому загарбника. Ми пам’ятаємо й сумуємо за вигнанням кримських татар у 1944 році, за їхніми стражданнями й відвагою, яка нині живе у прагненні до свободи та справедливості.
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, народжений у Криму, сьогодні продовжує свій шлях у вільній Україні, виховуючи молодь у любові до рідної землі, повазі до історії та відповідальності за майбутнє.
Свято Незалежності народжується у нашій єдності, у щирій любові до землі, у переконанні, що кожен громадянин – частина великої сили держави. Жовто-блакитний прапор здіймається над усією країною як символ непереможності, свободи й надії. Ми віримо, що він майорітиме у всіх куточках України, що окупація зникне назавжди, а держава відновиться, розквітне та стане сильною й процвітаючою.
Слава Україні! Героям слава! 
