Юридичні консультації

Громадянка О., дружина мобілізованого військовослужбовця, звернулася до

Юридичної клініки ТНУ з питанням про можливість отримання безоплатної правової допомоги через порушення її соціальних прав (наприклад, затримка пільг, соціальних виплат). Ситуація виникає в контексті воєнного стану та мобілізації.

Мета консультації — роз’яснення норм щодо доступу до безоплатної правової допомоги та рекомендації щодо дій.

Нормативно-правова база

• Конституція України: ст. 59 (право на правову допомогу), ст. 46 (соціальний захист).
• Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI: ст. 14 (категорії осіб, які мають право на БПД), ст. 7 (види допомоги).
• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII: ст. 12 (соціальні гарантії членам сімей), ст. 15 (пільги).
• Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII: ст. 12 (гарантії для сімей учасників бойових дій).
• Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII: ст. 19 (захист прав мобілізованих та сімей).
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2025 (змінена) щодо виплат одноразової допомоги.
• Роз’яснення Міністерства юстиції України щодо БПД для військових та сімей (2025 р.).

Правовий аналіз ситуації

Ключові правовідносини: соціальний захист членів сімей військовослужбовців та доступ до правової допомоги.

Члени сімей мобілізованих (дружина) належать до захищених категорій (ст. 12 Закону № 2011-XII) і мають право на пільги, виплати (наприклад, одноразова допомога, якщо застосовується). Порушення соціальних прав (затримка виплат) дає підстави для звернення за БПД. Згідно зі ст. 14 Закону № 3460-VI, члени сімей ветеранів війни/учасників бойових дій мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво в суді), якщо дохід не перевищує 2 прожиткових мінімумів або за спеціальними категоріями (військові сім’ї під час воєнного стану). Первинна допомога (консультації) доступна всім.

Проблема: порушення соціальних прав може бути пов’язано з адміністративними діями органів соцзахисту, що оскаржується з допомогою БПД.

Висновки

Громадянка О. має право на безоплатну правову допомогу як член сім’ї мобілізованого військовослужбовця, особливо у разі порушення соціальних прав. Порушення наявне, якщо органи не надають пільги/виплати своєчасно, і це підпадає під гарантії БПД.

Рекомендації

1. Звернутися до найближчого бюро правової допомоги (контакт-центр: 0 800 213 103) для первинної консультації та перевірки права на вторинну допомогу (подати заяву з паспортом, свідоцтвом про шлюб, довідкою про службу чоловіка).
2. Якщо підтверджено порушення соціальних прав — подати скаргу до органу соцзахисту (наприклад, Пенсійний фонд для виплат).
3. У разі відмови — оскаржити в адміністративному суді з допомогою адвоката від БПД (термін: 6 місяців).
4. Додаткові гарантії: психологічна підтримка через центри для сімей військових. Зібрати документи про порушення (відмови, довідки).

Консультант Юридичної клініки: Сташко Юлія

Дата складання: 13 жовтня 2025 р.

Громадянка Компанієць А.А. звернулася з таким питанням щодо її чоловіка Компанійця В.О. який був мобілізований під час воєнного стану, якому вручили повістку безпосередньо на робочому місці. Вона прагне з’ясувати, чи можна оскаржити неправомірне вручання повістки.

Мета консультації полягає у роз’ясненні норм чинного законодавства України щодо порядку вручення повісток та надання правових рекомендацій щодо можливостей оскарження дій, які були вчинені з порушенням встановленого порядку.

Нормативно-правова база.

Конституція України. Стаття 65

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 210-1

Кримінальний кодекс України. Стаття 336

Постанова КМУ №560 від 16.05.2024

Постанова КМУ №1062 від 01.09.2025

Постанова КМУ №916 від 30.07.2025

Постанова КМУ №519 від 06.05.2025

Правовідносини у сфері мобілізації та трудових відносин. Суб’єктами правовідносин є військовозобов’язаний, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, роботодавець. За Конституцією України статтею 65 військовозобов’язений (чоловік клієнтки) зобов’язений захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України і підлягає мобілізації на підставі Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право вручати повістки для здійснення заходів з мобілізації. За Кодексом законів про працю України статтею 119 роботодавець зобов’язаний звільнити працівника від роботи на час виконання ним обов’язків, пов’язаних із мобілізацією, та зберегти за ним місце роботи. Неправомірне вручення повістки є недійсним і не тягне за собою юридичних наслідків, якщо його вручила неуповноважена особа, документ був заповнений з помилками, або він був вручений з порушенням встановленого порядку. У такому випадку, варто скласти акт про відмову від отримання в присутності свідків і звернутися до адвоката для оскарження. Вручення повістки на робочому місці є правомірним, оскільки під час воєнного стану дозволяється вручати повістки не лише за місцем проживання, але й за місцем роботи, навіть без повідомлення керівництва. Факт мобілізації надає клієнту статус військовослужбовця, що тягне за собою набір прав та гарантій, передбачених законами «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про статус ветеранів війни».

Отже, дії представника ТЦК та СП щодо вручення повістки на робочому місці відповідають чинному законодавству України в умовах воєнного стану. З моменту мобілізації клієнт має право на: соціальні гарантії та виплати, пільги для себе та членів

сім’ї, збереження місця роботи, пенсійне забезпечення відповідно до спеціального закону, належне матеріально-технічне та медичне забезпечення. Правопорушень щодо порядку вручення повістки не виявлено.

Рекомендації.

Покрокові дії:

-Виконати вимоги повістки та вчасно прибути до зазначеного ТЦК та СП.

-Повідомити роботодавця про мобілізацію та надати необхідні документи для оформлення відпустки зі збереженням місця роботи.

-Звернутися до органу соціального захисту за місцем проживання для отримання інформації щодо оформлення пільг та виплат для членів сім’ї.

-У разі якщо вручення повістки супроводжувалось явними порушеннями, звернутися до адвоката для отримання консультації щодо можливості оскарження дій посадових осіб ТЦК та СП в адміністративному суді.

У разі виникнення суперечок щодо соціальних виплат, пільг або інших гарантій, клієнт має право звернутися до адміністративного суду. Клієнт має право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Студент-правник

11.10.2025

Юридична консультація

Дані клієнта: Громодянин Килипко Сергій Андрійович, 1985р.н., проживає у м. Києві, працевлаштований за основним місцем роботи.

Тема консультації: Щодо прав та обов’язків, що виникають у зв’язку з мобілізації. Громодянин Килипко С.А. звернувся з таквим питанням щодо які права та обов’язки виникають у нього у зв’язку з мобілізацією під час вручення повістки під час прогулянки.

Мета консультації полягає у роз’ясненні норм чинного законодавства України, що регулюють правовий статус мобілізованих та надання загальних правових рекомендацій.

Нормативно-правова база

Конституція України. Стаття 65

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Кримінальний кодекс України

Постанова КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації»

Постанова КМУ №519 від 06.05.2025 «Про внесення змін до Порядку проведення призову…»

Основні обов’язки громодянина Килипка С.А.:

-Захищати Вітчизну, у тому числі виконувати завдання оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності (стаття 65 Конституції України)

-Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині (стаття 66 Конституції України);

-Сплачувати податки та збори (стаття 67 Конституції України);

-Додержуватися Конституції України та законів України (стаття 68 Конституції України);

-Дотримуватися військової дисципліни;

-Дотримуватися, передбачених законодавством зобов’язань під час перебування у відрядженні

Основні права:

-Право на відстрочку. Законом передбачено низку підстав для тимчасового звільнення від призову. До них, зокрема, належать: стан здоров’я, наявність трьох і більше неповнолітніх дітей, догляд за особами з інвалідністю або хворими родичами, які потребують постійного догляду, навчання на денній або дуальній формі в акредитованих навчальних закладах

-Право на соціальні гарантії

-Право на захист своїх прав

Отже, з моменту мобілізації клієнт має певні права та обов’язки. Права на: соціальні гарантії та виплати, пільги для себе та членів сім’ї, пенсійне забезпечення відповідно до спеціального закону, належне матеріально-технічне та медичне забезпечення, права на відстрочку. Та відповідно певні обов’язки: дотримання військової дисципліни, захист

кордонів та сувернітету України, сплачування податків, додержання Конституції України та законів України та тд. Правопорушень щодо вручення в громадському місці не виявлено.

Рекомендації.

-Виконати вимоги повістки.

-Підготувати певні документи (паспорт, ІПН, військовий квиток та якщо є в наявності докумети, які можуть підтвердити право на відстрочку).

-Оформити трудові відносини (повідомити роботодавця про мобілізацію для оформлення відпустки із збереженням місця роботи).

-У разі виникнення складнощів свернутися за безоплатною правовою допомогою.

Студент-правник

11.10.2025

Сім’я військовослужбовця, який зник безвісти під час участі у бойових діях, звернулася до юридичної клініки із проханням надати роз’яснення щодо отримання державної допомоги у такій ситуації.

Мета консультації – надати роз’яснення норм чинного законодавства України, що регулюють питання соціального захисту членів сімей військовослужбовців, зниклих безвісти, та визначити порядок отримання ними належних виплат і пільг.

Нормативно правова база:

1. Конституція України (стаття 46, яка гарантує право громадян на соціальний захист, включно з виплатами у випадку втрати годувальника.)
2. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 12.1991 № 2011-XII
3. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» —
4. Постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» —
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 884 від 11.2022 «Про затвердження Порядку надання статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин»
6. Наказ Міністерства оборони України № 402 від 08.2023 — визначає порядок оформлення документів та повідомлення сім’ї про зникнення військовослужбовця.

Відповідно до цієї нормативно-правової бази, сім’я військовослужбовця має право:

• на отримання 50 % грошового забезпечення, військовослужбовця, яке він отримував на момент зникнення. Це правило застосовується, якщо військовий не залишив письмового розпорядження про інший порядок виплат. У разі наявності такого розпорядження — виплата може становити до 100 %
• знижка 50 % на оплату житлово-комунальних послуг
• безоплатне лікування в державних і комунальних медичних закладах
• безоплатне навчання дітей у державних і комунальних навчальних закладах
• пільги при вступі до закладів вищої освіти
• стипендії незалежно від середнього балу

Основна проблема полягає у тому, що для отримання допомоги необхідно офіційно встановити статус “особи, зниклої безвісти за особливих обставин”. Без цього статусу оформлення виплат є неможливим.

Покроковий порядок дій, для отримання допомоги сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця:

1. Отримати від військової частини або територіального центру комплектування повідомлення про зникнення безвісти військовослужбовця.
2. Звернутися до Національного інформаційного бюро або поліції із заявою про зникнення (для внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин).
3. Подати заяву до Міністерства внутрішніх справ або його територіального органу для надання статусу «зниклого безвісти за особливих обставин»
4. Після отримання відповідного рішення — звернутися до органу соціального захисту населення за місцем проживання для оформлення:

• грошового забезпечення
• пільг на оплату житлово-комунальних послуг, медичне обслуговування, освіту дітей.

5. У разі відмови у наданні допомоги — подати скаргу до Міністерства оборони або Мінсоцполітики, а також оскаржити рішення в судовому порядку

Висновок:

Сім’я зниклого безвісти військовослужбовця має право на державну підтримку у формі грошового забезпечення, соціальних пільг і медичних

гарантій. Однак реалізація цих прав можлива лише після підтвердження факту зникнення у встановленому законом порядку. У разі відмови чи бездіяльності органів влади сім’я може звернутися зі скаргою до Міністерства оборони, Мінсоцполітики або оскаржити рішення в суді.

Консультант Юридичної клініки Апосту Карина

18.11.2025

Дружина загиблого військового, який загинув під час проходження військової служби у період воєнного стану пані Катерина Володимирівна, звернулася до юридичної клініки, щоб дізнатися які види державної допомоги передбачені для її неповнолітніх дітей.

Метою консультації є ознайомлення клієнтки з видами допомоги, на які має право її неповнолітні діти, та надання рекомендації щодо порядку оформлення і отримання відповідних виплат і пільг від держави.

Нормативно-правова база:

1. Конституція України (ст. 46 яка гарантує право громадян на соціальний захист у разі втрати годувальника.)
2. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
3. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
4. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»
5. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»
6. Постанова Кабінету Міністрів України №168 від 02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»

Відповідно до цієї нормативно-правової бази неповнолітні діти загиблого військовослужбовця, через законного представника — матір, мають право на:

• одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн, що розподіляється між членами сім’ї;
• пенсію у зв’язку з втратою годувальника згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
• щомісячну соціальну допомогу у разі, якщо пенсію не призначено;
• пільги в освіті — право на безоплатне навчання у державних і комунальних навчальних закладах;
• безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров’я;
• знижки та компенсації на оплату житлово-комунальних послуг і проїзд.

Але часто виникають труднощі з отриманням одноразової допомоги через тривалу перевірку документів або неповне інформування родин про можливі види допомоги. Проте порушень прав дитини за умови належного звернення до відповідних органів бути не повинно. Тому рекомендації, як діяти, щоб оформити та отримати виплати та пільги.

1. Звернутися до військової частини або Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для отримання довідки про загибель військовослужбовця.
2. Подати заяву до Міністерства оборони України (через ТЦК та СП) для призначення одноразової грошової допомоги (15 млн грн).
3. Звернутися до Пенсійного фонду України для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
4. Подати документи до органів соціального захисту населення для оформлення пільг і допомог дітям.
5. Зібрати необхідні документи:

• свідоцтва про народження дітей;
• свідоцтво про смерть військовослужбовця;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки;
• посвідчення члена сім’ї загиблого військовослужбовця.

6. У разі відмови або затримки виплат — подати скаргу до Міноборони, Мінсоцполітики або адміністративний позов до суду.
7. За потреби скористатися правом на безоплатну правову допомогу (через центри БПД).

Висновок:

Неповнолітні діти загиблого військовослужбовця мають право на державну соціальну допомогу, пенсійне забезпечення та низку пільг. Усі ці виплати гарантуються Конституцією та законами України і повинні бути нараховані незалежно від місця проживання дітей. У разі безпідставного зволікання чи відмови з боку органів влади клієнтка має право оскаржити дії до вищих інстанцій або до суду, а також скористатися правом на безоплатну правову допомогу.

17. Сім’я військовослужбовця, зниклого безвісти, звернулася до Юридичної клініки та просить надати роз’яснення: як отримати державну допомогу у такому випадку?

Консультант Юридичної клініки Апосту Карина

18.11.2025

До Юридичної клініки Таврійського національного університету звернувся громадянин Б., який перебуває на військовому обліку, із проханням роз’яснити, які гарантії його прав під час проведення мобілізації передбачені чинним законодавством України.

Мета консультації: надати клієнту роз’яснення положень законодавства України щодо прав та гарантій військовозобов’язаних осіб у період мобілізації, а також рекомендації щодо реалізації та захисту цих прав.

Нормативно-правова база:

1. Конституція України: ст. 17 – захист суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього народу; ст. 43 – гарантується право на працю; ст. 46 – кожен має право на соціальний захист; ст. 65 – захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян.
2. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – визначає порядок проведення мобілізації, права та обов’язки військовозобов’язаних, гарантії для працівників, призваних на службу.
3. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» – регламентує обмеження та особливості реалізації прав громадян у період воєнного стану.
4. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» – встановлює соціальні гарантії, пільги,

забезпечення та компенсації для мобілізованих осіб.

5. Кодекс законів про працю України – ст. 119 гарантує збереження місця роботи та середнього заробітку за працівником, призваним на військову службу під час мобілізації.
6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – забезпечує зарахування періоду служби до страхового стажу.
7. Підзаконні акти: постанова КМУ № 704 від 08.2017 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців»; постанова КМУ № 413 від 12.06.2013 р. «Про порядок збереження місця роботи за мобілізованими працівниками»; роз’яснення Міноборони та Мінсоцполітики щодо гарантій мобілізованих осіб.

Правовий аналіз ситуації:

Після оголошення мобілізації громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України. У цей момент між державою та мобілізованим виникають публічно-правові та трудові правовідносини.

Чинне законодавство гарантує таким особам: збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на весь період служби (ч. 3 ст. 119 КЗпП України); зарахування часу служби до страхового стажу (ст. 8 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»); отримання грошового забезпечення та соціальних виплат, передбачених Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»; захист сімей мобілізованих осіб — зокрема, право членів сім’ї на соціальну допомогу, пільги, збереження житла; заборону звільнення з роботи у зв’язку з мобілізацією (крім випадків ліквідації підприємства).

Таким чином, держава гарантує військовозобов’язаним осіб під час мобілізації збереження трудових, соціальних і матеріальних прав, а також належний рівень державного захисту.

Громадянин Б., як військовозобов’язаний, має комплекс правових гарантій, які забезпечують йому стабільність трудових і соціальних прав під час

мобілізації. Основними серед них є: збереження місця роботи та середнього заробітку; зарахування служби до страхового стажу; право на грошове забезпечення та соціальні пільги; захист членів сім’ї мобілізованого. Порушення цих гарантій з боку роботодавця або державного органу може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Рекомендації:

1. Перевірити наявність військового обліку та своєчасно оновити дані у територіальному центрі комплектування.
2. Отримати копію наказу про мобілізацію та документи, що підтверджують службу.
3. Повідомити роботодавця про призов на службу, подавши відповідні документи для збереження місця роботи.
4. У разі порушення трудових гарантій — звернутися до Державної служби України з питань праці або до суду.
5. За потреби — отримати безоплатну правову допомогу (відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Консультант Юридичної клініки Усенок Олег

18.11.2025

До Юридичної клініки Таврійського національного університету звернувся військовослужбовець Я., який наразі перебуває у відпустці за станом здоров’я, із запитанням: який правовий статус він має під час дії воєнного стану, та які гарантії за ним зберігаються на час лікування та відпустки.

Мета консультації: роз’яснити положення чинного законодавства України, що регулюють правовий статус військовослужбовців у період воєнного стану, та надати практичні рекомендації щодо реалізації їхніх прав.

Нормативно-правова база:

1. Конституція України: ст. 17 – оборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності є справою всього народу; ст. 43 – право на працю та на відпочинок; ст. 46 – право на соціальний захист.
2. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» – визначає особливості правового статусу громадян та військовослужбовців під час воєнного стану.
3. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – встановлює порядок мобілізації громадян і гарантії для осіб, призваних на військову службу.
4. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» – регулює питання соціального забезпечення,

медичного обслуговування та пільг військових.

5. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – передбачає додаткові пільги та гарантії для військовослужбовців після участі в бойових діях.
6. Кодекс законів про працю України – ст. 119 гарантує збереження місця роботи та середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу.
7. Підзаконні акти: Постанова КМУ № 704 від 30.08.2017 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців»; Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 р. «Про затвердження Положення про порядок надання відпусток військовослужбовцям»; Роз’яснення Міністерства оборони щодо застосування відпусток під час воєнного стану.

Правовий аналіз ситуації:

У даній ситуації наявні службові правовідносини між військовослужбовцем Я. та Міністерством оборони України.

Під час воєнного стану військовослужбовець, який перебуває у відпустці за станом здоров’я (медичній відпустці), залишається на військовій службі. Він не звільняється від виконання обов’язків, але тимчасово відсторонений від служби за медичними показниками.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на період відпустки за станом здоров’я за військовослужбовцем зберігаються: грошове забезпечення; статус військовослужбовця; право на медичне лікування у військових госпіталях; соціальні гарантії та забезпечення членів його сім’ї.

Отже, правовий статус військовослужбовця не змінюється на час перебування у відпустці за станом здоров’я, навіть у період воєнного стану.

Військовослужбовець Я. під час перебування у відпустці за станом здоров’я залишається у статусі військовослужбовця.

Він має повне право на: збереження грошового забезпечення; медичну допомогу за рахунок держави; соціальні гарантії для себе та членів сім’ї; збереження посади у військовій частині до моменту повернення зі служби.

Порушення цих прав з боку командування чи органів забезпечення може бути розцінене як порушення законодавства.

Рекомендації:

1. Підтвердити відпустку офіційним медичним висновком та наказом по частині.
2. Зберігати копії документів (наказ, листок непрацездатності, довідку ВЛК).
3. У разі порушення виплат чи невизнання статусу — звернутися письмово до командира частини або до територіального центру комплектування.
4. Якщо питання не вирішене — оскаржити дії командування до суду або звернутися до Міністерства оборони України.
5. За потреби — отримати безоплатну правову допомогу (ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу»).

Консультант Юридичної клініки:    Усенок Олег

18.11.2025

Військовослужбовець Д. звернувся до Юридичної клініки ТНУ з питанням про несвоєчасне отримання грошового забезпечення. Ситуація пов’язана з можливим порушенням прав на своєчасну оплату праці під час проходження військової служби.

Мета консультації — роз’яснення норм законодавства України щодо захисту прав військовослужбовців та надання рекомендацій щодо порядку дій для відновлення порушених прав.

Нормативно-правова база

• Конституція України: ст. 43 (право на оплату праці), ст. 46 (право на соціальний захист), ст. 55 (захист прав у суді).
• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII: ст. 10-1 (грошове забезпечення військовослужбовців, строки виплат), ст. 18 (відповідальність за порушення прав).
• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII: ст. 26 (грошове забезпечення), ст. 29 (права військовослужбовців).
• Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389- VIII: ст. 8 (гарантії соціального захисту під час воєнного стану).
• Кодекс адміністративного судочинства України: ст. 19 (підсудність справ щодо оскарження дій органів влади).
• Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (регулює розміри та порядок виплат).
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (аналогічно застосовується до оскарження дій).
• Судова практика: Постанова Верховного Суду від 11.04.2025 № Пз/990/14/24 (щодо нарахування компенсацій за затримки). Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 № 127938472 (щодо компенсації за несвоєчасний розрахунок).

Правовий аналіз ситуації

Ключові правовідносини: соціальні та трудові відносини між військовослужбовцем і державою (Міністерством оборони України).

Грошове забезпечення є формою оплати праці військовослужбовців і повинно виплачуватися своєчасно (щомісяця), відповідно до ст. 10-1 Закону № 2011-XII. У разі затримки через ведення бойових дій можливе відтермінування, але не більше ніж на період воєнного стану, з подальшою компенсацією (ст. 8 Закону № 389-VIII).

Проблема: затримка виплат є порушенням конституційного права на оплату праці (ст. 43 Конституції) та може тягнути відповідальність посадових осіб (ст. 18 Закону № 2011-XII). Військовослужбовець має право на компенсацію за затримку, включаючи індексацію та пеню (аналогічно КЗпП України, ст. 236). Судова практика підтверджує можливість звернення до суду для стягнення заборгованості та компенсацій (наприклад, за несвоєчасний розрахунок при звільненні).

Висновки

Військовослужбовець Д. має законне право на своєчасне отримання грошового забезпечення. Затримка виплат є порушенням, якщо не обумовлена форс-мажорними обставинами воєнного стану без подальшої компенсації. Порушення наявне, якщо командир частини не вжив заходів для виплати.

Рекомендації

1. Звернутися з рапортом до командира військової частини з вимогою виплати забезпечення та компенсації (вказати суму, період затримки, посилання на закони).
2. У разі відмови — оскаржити до вищого командування або Міністерства оборони України (термін: 1 місяць з моменту порушення).
3. Звернутися до адміністративного суду (окружний адміністративний суд за місцем служби) з позовом про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів (строки: 6 місяців з моменту порушення, ст. 122 КАС України). Подати позовну заяву з доказами (копії рапортів, довідки про службу).
4. Можливість отримання безоплатної правової допомоги через систему БПД (ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу»).
5. Зберегти всі документи для доказування в суді.

Консультант Юридичної клініки: Сташко Юлія

Дата складання: 13 жовтня 2025 р.

Громадянин К. звернувся з питанням: які права та обов’язки виникають у нього у зв’язку з мобілізацією під час вручення повістки під час прогулянки?

Мета консультації полягає у роз’ясненні норм чинного законодавства України, що регулюють правовий статус мобілізованих та надання загальних правових рекомендацій.

Нормативно-правова база

Конституція України. Стаття 65

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Кримінальний кодекс України

Постанова КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації»

Постанова КМУ №519 від 06.05.2025 «Про внесення змін до Порядку проведення призову…»

Основні обов’язки громадянина:

-Захищати Вітчизну, у тому числі виконувати завдання оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності (стаття 65 Конституції України)

-Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині (стаття 66 Конституції України);

-Сплачувати податки та збори (стаття 67 Конституції України);

-Додержуватися Конституції України та законів України (стаття 68 Конституції України);

-Дотримуватися військової дисципліни;

-Дотримуватися, передбачених законодавством зобов’язань під час перебування у відрядженні

Основні права:

-Право на відстрочку. Законом передбачено низку підстав для тимчасового звільнення від призову. До них, зокрема, належать: стан здоров’я, наявність трьох і більше неповнолітніх дітей, догляд за особами з інвалідністю або хворими родичами, які потребують постійного догляду, навчання на денній або дуальній формі в акредитованих навчальних закладах

-Право на соціальні гарантії

-Право на захист своїх прав

Отже, з моменту мобілізації клієнт має певні права та обов’язки. Права на: соціальні гарантії та виплати, пільги для себе та членів сім’ї, пенсійне забезпечення відповідно до спеціального закону, належне матеріально-технічне та медичне забезпечення, права на відстрочку. Та відповідно певні обов’язки: дотримання військової дисципліни, захист

кордонів та суверенітету України, сплачування податків, додержання Конституції України та законів України та т.д. Правопорушень щодо вручення в громадському місці не виявлено.

Рекомендації.

-Виконати вимоги повістки.

-Підготувати певні документи (паспорт, ІПН, військовий квиток та якщо є в наявності документи, які можуть підтвердити право на відстрочку).

-Оформити трудові відносини (повідомити роботодавця про мобілізацію для оформлення відпустки із збереженням місця роботи).

-У разі виникнення складнощів звернутися за безоплатною правовою допомогою.

Консультант Юридичної клініки Компанієць Аліна

11.10.2025

До Юридичної клініки звернувся військовослужбовець М., мобілізований на військову службу під час дії правового режиму воєнного стану. Його запитання стосується повного переліку соціальних гарантій та пільг, які надаються державою особі, мобілізованій до Збройних Сил України, а також прав, що виникають після його демобілізації.

Мета консультації: Роз’яснення чинних норм законодавства України, що регулюють питання соціального і правового захисту військовослужбовців, а також надання правових рекомендацій щодо реалізації права на відповідні гарантії.

Основні нормативні документи:

1. Конституція України: ст. 3 (Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю); ст. 17 (Забезпечення соціального захисту громадян, які перебувають на службі в Збройних Силах України, та членів їх сімей).
2. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Основний закон, що визначає всі ключові гарантії).
3. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст. 21, ст. 29).
4. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (визначає умови, за яких здійснюється мобілізація).
5. Кодекс законів про працю України (КЗпП України): ст. 119 (Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, зокрема щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку).
6. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (регулює надання статусу учасника бойових дій (УБД) та пільги, пов’язані з цим статусом).
7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби…» (у частині зарахування стажу та пенсійного забезпечення).
8. Підзаконні акти: Постанови Кабінету Міністрів України, що регулюють порядок, розмір та умови грошового забезпечення (наприклад, Постанова КМУ № 704 від 30.08.2017) та виплати додаткової винагороди на період воєнного стану.

 У даній ситуації виникають відносини мобілізації, трудові відносини (збереження місця роботи), відносини соціального захисту (грошове забезпечення, пільги) та відносини пенсійного забезпечення.

Права та обов’язки суб’єкта: 

Військовослужбовець М.: Має право на повне грошове, речове та продовольче забезпечення, збереження місця роботи і посади, медичну допомогу, статус УБД (за наявності підстав), а також на всі пільги, встановлені законодавством для військовослужбовців та, в подальшому, ветеранів війни.

Роботодавець (якщо М. був працевлаштований): Зобов’язаний зберігати за військовослужбовцем місце роботи та посаду, незалежно від форми власності підприємства (ст. 119 КЗпП України).

Органи влади : Зобов’язані забезпечити М. належне грошове та соціальне забезпечення, своєчасно надати передбачені пільги та оформити необхідні статуси (наприклад, УБД).

Основні соціальні гарантії:

1. Грошове забезпечення (ЗУ «Про соціальний і правовий захист…»):

Під час служби: М. має право на щомісячне грошове забезпечення, яке складається з окладу за військовим званням, окладу за посадою та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

У період воєнного стану: М. також має право на додаткову винагороду, розмір якої залежить від виконання бойових (спеціальних) завдань та участі в бойових діях.

Оздоровча допомога: Право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення.

2. Трудові гарантії (КЗпП України, ст. 119):

За мобілізованим М. зберігається місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності.

3. Житлові гарантії (ЗУ «Про соціальний і правовий захист…»):

Право на забезпечення житлом (службовим) або реєстрацію в черзі на отримання житла.

Право на отримання грошової компенсації за піднайом (винайм) житла.

4. Медичні гарантії та реабілітація:

Право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах (ЗУ «Про соціальний і правовий захист…»).

Після поранення/травми – право на лікування, медичну, фізичну та психологічну реабілітацію (ЗУ «Про статус ветеранів війни…»).

5. Пенсійне забезпечення та страховий стаж:

Час проходження військової служби зараховується до страхового стажу та до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Право на пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника для членів сім’ї у разі настання таких подій.

6. Статус учасника бойових дій (УБД):

За умови участі у захисті Батьківщини, безпосередньої участі в бойових діях чи забезпеченні їх проведення, М. має право на отримання статусу УБД. Цей статус надає право на значний обсяг додаткових пільг (комунальні, проїзд, медичні та ін.) після демобілізації (ЗУ «Про статус ветеранів війни…»).

Військовослужбовець М. на час проходження військової служби користується значним обсягом соціальних і правових гарантій, встановлених законодавством, що регулює захист військовослужбовців та їхніх сімей. Ці гарантії охоплюють фінансове, трудове, медичне та житлове забезпечення. Ключовими правами М. є: отримання повного грошового забезпечення та додаткової винагороди; збереження місця роботи та посади; безоплатне медичне обслуговування; зарахування періоду служби до страхового стажу; право на отримання статусу УБД за наявності підстав. Порушення прав клієнта наразі не встановлено, оскільки ситуація стосується роз’яснення прав, а не їхнього захисту. Порушення можуть виникнути у разі затримки грошового забезпечення, відмови роботодавця у збереженні місця роботи або необґрунтованої відмови у наданні статусу УБД.

Покрокові дії клієнта:

1. Грошове забезпечення: Регулярно контролювати нарахування та виплати. У разі затримки або невідповідності розміру — подати рапорт на ім’я командира військової частини з вимогою надати розрахунковий лист та пояснення причин.
2. Трудові відносини: У разі виникнення сумнівів щодо збереження місця роботи, попросити близьких або самостійно звернутися до роботодавця із запитом про підтвердження факту збереження місця та посади (за необхідності).
3. Оформлення УБД:

Зібрати документи, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях (накази, бойові донесення, журнали бойових дій).

Подати рапорт на ім’я командира військової частини про надання документів для розгляду питання отримання статусу УБД після звільнення з військової служби або під час служби (якщо це передбачено внутрішніми актами).

4. Медичні документи: Ретельно зберігати всі медичні документи, довідки про поранення, контузії, травми (Форма 5, довідка про обставини травми/поранення), оскільки вони є ключовими для отримання компенсацій та оформлення інвалідності (у разі потреби).

Можливість адміністративного та судового оскарження:

Будь-яке порушення прав (затримка виплат, ненадання пільг) може бути оскаржене в адміністративному порядку (через подання рапорту вищому командуванню або скарги до Військової служби правопорядку) або в судовому порядку (через подання адміністративного позову до відповідного органу чи військової частини).

Додаткові гарантії:

Право на безоплатну вторинну правову допомогу: Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах, складання документів) з питань, пов’язаних із соціальним захистом.

Члени сім’ї: Члени сім’ї військовослужбовця також мають певні пільги, зокрема, право на першочергове зарахування дітей до садочків та шкіл, а також пільги на оплату житлово-комунальних послуг (за наявності статусу УБД).

Консультант Юридичної клініки

Кияниця Марія Миколаївна

Дата складання: 21 жовтня 2025 року

До Юридичної клініки ТНУ звернувся військовослужбовець Ш., який цікавиться, чи передбачені для нього додаткові соціальні виплати та пільги у випадку встановлення йому I групи інвалідності внаслідок травми, поранення або захворювання, отриманого під час проходження військової служби, особливо в умовах воєнного стану.

Мета консультації: Роз’яснення чинних норм законодавства України, що регулюють порядок та розміри виплати пенсій по інвалідності та одноразової грошової допомоги (ОГД), а також надання правових рекомендацій щодо процедури їх оформлення.

Основні нормативні документи:

1. Конституція України: ст. 46 (Право громадян на соціальний захист), ст. 17 (Захист громадян, які перебувають на службі).
2. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст. 16, 16-2, що регулюють право на ОГД у разі встановлення інвалідності).
3. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Основний закон, що регулює призначення та розмір пенсії по інвалідності).
4. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (визначає додаткові пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності).
6. Наказ Міністерства оборони України № 330 від 14.08.2008 (регулює роботу військово-лікарських комісій (ВЛК)).

Відносини соціального захисту, що виникають у зв’язку з настанням страхового випадку (встановлення інвалідності) під час проходження військової служби. Ключові гарантії: Пенсія по інвалідності та Одноразова грошова допомога (ОГД).

Військовослужбовець Ш.: Має право на повне обстеження, встановлення групи та причини інвалідності, а також на отримання: а) ОГД, б) пенсії по інвалідності, в) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності підстав).

Органи влади: ВЛК (визначає придатність до служби та причинний зв’язок), МСЕК (встановлює групу, причину та час настання інвалідності), Міноборони/Пенсійний фонд (призначають та виплачують ОГД та пенсію).

Застосування норм законодавства до конкретних обставин (Додаткові соціальні виплати при І групі інвалідності):

Військовослужбовцю Ш. у разі встановлення I групи інвалідності передбачено дві основні фінансові гарантії, розмір яких прямо залежить від причини інвалідності:

Одноразова грошова допомога (ОГД)

Виплата ОГД регулюється ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист…» та Постановою КМУ № 975.

1. Якщо інвалідність настала внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини (інвалідність внаслідок війни):

Розмір ОГД для I групи інвалідності становить 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.

2. Якщо інвалідність настала внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби:
   • Розмір ОГД для I групи інвалідності становить 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 Пенсія по інвалідності

Призначається відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби…».

1. Розмір пенсії по інвалідності:

I група інвалідності встановлюється у розмірі 100% сум грошового забезпечення військовослужбовця.

2. Мінімальний розмір пенсії (ст. 21-3 Закону):

Якщо інвалідність настала внаслідок війни (захисту Батьківщини), мінімальний розмір пенсії по інвалідності I групи не може бути меншим за 125% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (але не менше ніж визначений КМУ високий розмір, встановлений на час воєнного стану).

Додаткові соціальні гарантії (пільги):

Особа з I групою інвалідності, яка є особою з інвалідністю внаслідок війни, має право на значний перелік пільг, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни…», зокрема: 100% знижка на оплату ЖКП, безоплатне санаторно-курортне лікування, пільговий проїзд, щорічна разова грошова допомога тощо.

Стисле узагальнення правової ситуації: Встановлення I групи інвалідності військовослужбовцю Ш. передбачає отримання двох ключових виплат: значної одноразової грошової допомоги (ОГД) та щомісячної пенсії по інвалідності у розмірі 100% грошового забезпечення.

Клієнт має право на максимальний розмір ОГД та мінімальну гарантовану пенсію, якщо його інвалідність буде визнана такою, що настала внаслідок участі у захисті Батьківщини (внаслідок війни).

Порушення можуть виникнути на етапі роботи ВЛК або МСЕК, якщо буде неправильно встановлено причинний зв’язок (наприклад, “захворювання, пов’язане зі службою” замість “інвалідність внаслідок війни”), що призведе до заниження розміру ОГД та пенсії.

Покрокові дії клієнта:

1. Етап ВЛК: Забезпечити внесення до медичних документів усіх обставин отримання поранення/захворювання. Отримати висновок ВЛК про причинний зв’язок (це має бути формулювання, що вказує на зв’язок з участю в бойових діях, наприклад, «Поранення (травма, контузія), пов’язане із захистом Батьківщини»).
2. Етап МСЕК: Після звільнення зі служби/визнання непридатним, пройти медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для встановлення групи, причини та часу настання інвалідності.
3. Оформлення ОГД: Звернутися до уповноваженого органу Міноборони (або іншого силового відомства) із заявою про виплату ОГД, додавши висновок МСЕК та документи, що підтверджують обставини травми (довідка про обставини травми/поранення, висновок ВЛК). Строк звернення: 3 роки з дня встановлення інвалідності.
4. Оформлення пенсії: Звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Пенсія призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з цього дня.
5. Оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни: Подати документи до відповідної комісії (при Міністерстві у справах ветеранів) для отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, що відкриває доступ до пільг.

Можливість адміністративного та судового оскарження:

Оскарження причинного зв’язку ВЛК: Висновок ВЛК може бути оскаржений у ВЛК вищого рівня або у судовому порядку. Це є критично важливим для розміру виплат.

Оскарження рішень МСЕК: Рішення МСЕК можна оскаржити до Центральної МСЕК або до суду.

Оскарження відмови у виплаті: Відмова Пенсійного фонду або Міноборони у призначенні виплат може бути оскаржена в адміністративному суді.

Додаткові гарантії:

Право на безоплатну вторинну правову допомогу: Особи з інвалідністю внаслідок війни мають пріоритетне право на представництво їхніх інтересів у судах та складання процесуальних документів.

Медична та соціальна реабілітація: Клієнт має право на повний спектр медичних, психологічних та соціальних реабілітаційних послуг за рахунок держави.

Консультант Юридичної клініки

Кияниця Марія Миколаївна

Дата складання: 21 жовтня 2025 року

Громадянин К. звернувся за консультацією щодо того, чи законним є вручення повістки на вулиці, біля торгового центру, і що йому робити далі. Мета консультації — проаналізувати правомірність дій посадової особи та надати практичні рекомендації для захисту його прав.

Нормативно-правова база

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 210-1)

Кримінальний кодекс України (ст. 336)

Роз’яснення Міністерства оборони України

Юридичні консультації LegalAid.ua

Правовий аналіз ситуації

Закон не обмежує конкретне місце вручення повістки, але ключові вимоги — це, щоб її вручала уповноважена особа ТЦК, мала відповідне посвідчення та факт вручення підтверджувався підписом або актом. У випадку, якщо повістку вручила стороння особа без документів або без підтвердження, це порушення закону. Наприклад, якщо хтось підійшов із повісткою на вулиці та не показав посвідчення, громадянин має право її не приймати та одразу звернутися до ТЦК або юриста для фіксації порушення.

Висновки

Вручення повістки на вулиці законне лише при дотриманні всіх умов: посвідчення особи, підтвердження вручення та ідентифікація громадянина. Інакше повістка вважається врученою з порушенням.

Рекомендації

Перевірити посвідчення особи, що вручала повістку.

Зафіксувати подію (фото, відео, копія документа).

Звернутися до ТЦК для уточнення інформації.

У разі порушення процедури подати скаргу чи звернутися до юриста.

Консультант Юридичної клініки

Гусейнова Айдан Айдин кизи

Дата складання: 11.10.2025

Громадянин Л. звернувся, щоб дізнатися, чи не втратить роботу та чи продовжить отримувати зарплату під час проходження військової служби. Мета консультації — роз’яснити правові гарантії, які захищають працівника від звільнення та фінансових втрат.

Нормативно-правова база:

Кодекс законів про працю України

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Роз’яснення Міністерства економіки України

Юридичні консультації LegalAid.ua

Правовий аналіз ситуації

Після призову на військову службу громадянин зберігає своє робоче місце та посаду. Роботодавець не має права його звільняти, навіть якщо служба триває кілька місяців. Заробітна плата за час служби роботодавцем не виплачується, проте держава виплачує грошове забезпечення. Після демобілізації працівник має право повернутися на колишнє місце роботи, а роботодавець зобов’язаний поновити його на посаді. Наприклад, якщо громадянин Л. працює бухгалтером, він після повернення може відразу виконувати свої обов’язки без додаткових процедур.

Висновки:

Громадянин Л. під час служби зберігає робоче місце та посаду, а замість зарплати отримує державне грошове забезпечення. Після завершення служби він має право на поновлення на роботі.

Рекомендації

Повідомити роботодавця про отримання повістки письмово.

Зберігати всі документи, що підтверджують проходження служби.

Після демобілізації подати заяву про повернення на роботу.

У разі порушення прав звертатися до інспекції праці або суду.

Консультант Юридичної клініки

Гусейнова Айдан Айдин кизи

Дата складання: 11.10.2025

Дані клієнта: Громадянин А (умовні дані)

Тема консультації: Щодо захисту прав осіб, які вимушено залишили територію України через збройну агресію Російської Федерації

До Юридичної клініки ТНУ звернувся гр. А, який через активні бойові дії був змушений залишити територію України та тимчасово перебуває в одній з країн Європейського Союзу. Заявник просить роз’яснити його правовий статус як біженця, права на захист, соціальну допомогу, а також можливість повернення в Україну після припинення воєнних дій.

Мета консультації: Надати роз’яснення норм міжнародного та національного законодавства у сфері захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії, та визначити механізми реалізації прав біженців і тимчасово переміщених осіб.

Нормативно-правова база

1. Конституція України:

• Стаття 3 – людина, її життя і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю.
• Стаття 26 – іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами, що й громадяни України.
• Стаття 33 – гарантується свобода пересування, право залишати Україну і повертатися до неї.

2. Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (від 08.07.2011 № 3671-VI) – визначає порядок надання статусу біженця, права і гарантії таких осіб.
3. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» – регламентує правовий статус громадян під час війни, включаючи обмеження та гарантії.
4. Міжнародні акти:

• Конвенція ООН про статус біженців 1951 року та Протокол 1967 року.
• Європейська конвенція з прав людини (статті 2, 3, 8 – захист життя, заборона катувань, право на приватне життя).
• Директива Ради ЄС 2001/55/EC про тимчасовий захист осіб, переміщених унаслідок збройного конфлікту.

5. Підзаконні акти:

• Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
• Постанова КМУ № 332 від 20.03.2022 р. «Про підтримку осіб, які виїхали за кордон через воєнну агресію РФ».

Заявник є особою, яка покинула Україну через загрозу життю та здоров’ю, спричинену збройною агресією РФ, отже він підпадає під дію норм міжнародного гуманітарного права та права біженців.

Ключові правовідносини:

• міжнародно-правові відносини у сфері захисту біженців;
• відносини соціального забезпечення та прав людини;
• відносини між особою та органами державної влади приймаючої країни.

Права особи зі статусом біженця або тимчасового захисту:

• право на безпечне перебування на території приймаючої держави;
• доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці;
• право на документ, що посвідчує особу;
• захист від примусового повернення (принцип non-refoulement, ст. 33 Конвенції 1951 р.).

Обов’язки приймаючої держави:

• не висилати та не повертати біженця у країну, де йому загрожує небезпека;
• надавати мінімальні соціальні гарантії;
• співпрацювати з УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців).

У практиці виникають труднощі щодо розмежування статусів “біженець”, “особа, яка потребує додаткового захисту” та “тимчасово переміщена особа”. Проте всі ці категорії підлягають захисту відповідно до міжнародних стандартів.

Гр. А має право на міжнародний захист, передбачений Конвенцією 1951 року, а також на тимчасовий захиствідповідно до законодавства ЄС. Його права не можуть бути обмежені, окрім випадків, прямо передбачених законом. Примусове повернення до України у період воєнних дій є забороненим. Україна визнає за такими громадянами право повернення після стабілізації ситуації та забезпечує гарантії соціального захисту.

Рекомендації:

1. Звернутися до компетентного органу приймаючої держави (міграційної служби або поліції) із заявою про надання тимчасового захисту або статусу біженця.
2. Надати документи, що підтверджують українське громадянство та факт вимушеного виїзду.
3. Зареєструватися в електронній системі консульського обліку МЗС України.
4. У разі порушення прав – звернутися д УВКБ ООН, національної правозахисної організації або отримати безоплатну правову допомогу.
5. Після завершення бойових дій – скористатися правом на повернення та відновлення соціальних гарантій відповідно до українського законодавства.

Студент-правник:

Пєткова Софія Сергіївна
Дата складання: 31.10.2025

Дані клієнта: Гр. А., мешканець м. Києва, звернувся до Юридичної клініки ТНУ з питанням щодо дотримання міжнародних екологічних стандартів Україною та можливостей громадян впливати на покращення стану довкілля через національні механізми.

Тема консультації: «Щодо реалізації міжнародних норм екологічного права в національній правовій системі України».

До Юридичної клініки ТНУ звернувся гр. А. із питанням про те, які міжнародні норми екологічного права зобов’язана виконувати Україна, як вони впроваджуються у внутрішнє законодавство, а також які механізми участі громадян у контролі за дотриманням екологічних стандартів передбачені чинним правом.

Мета консультації: Надати правові роз’яснення щодо системи міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля, визначити порядок їх імплементації в українське законодавство, а також окреслити права громадян на екологічну інформацію та участь у вирішенні питань, що стосуються довкілля.

Нормативно-правова база

1. Конституція України, зокрема:

• Стаття 16 – визначає забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України як обов’язок держави.
• Стаття 50 – гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» – встановлює правові, економічні та соціальні основи охорони довкілля.
3. Закон України «Про екологічну експертизу», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про стратегічну екологічну оцінку» – регулюють механізми оцінки екологічних ризиків при прийнятті рішень.
4. Орхуська конвенція (1998 р.) – міжнародний договір, що гарантує доступ громадян до екологічної інформації, участь у прийнятті рішень та право на правосуддя у питаннях довкілля.
5. Кіотський протокол (1997 р.) та Паризька кліматична угода (2015 р.) – міжнародні акти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів і протидію зміні клімату.
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 610 від 20.09.2017 р. «Про затвердження Порядку здійснення оцінки впливу на довкілля».
7. Інші міжнародні документи ООН, Ради Європи та ЄС, зокрема Європейська екологічна хартія.
8. Правовий аналіз ситуації

Міжнародне екологічне право є системою норм, що регулюють відносини між державами щодо охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Україна як держава-учасниця низки міжнародних договорів зобов’язана гармонізувати своє законодавство з міжнародними стандартами.

Імплементація міжнародних норм здійснюється шляхом:

• ратифікації міжнародних договорів Верховною Радою України;
• внесення змін до національного законодавства з урахуванням вимог цих договорів;
• розроблення державних стратегій та програм у сфері екології (наприклад, Стратегії екологічної безпеки до 2030 р.).

Згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Тобто норми Орхуської конвенції та Паризької угоди мають пряму дію на території України.

Громадяни України мають право:

• отримувати достовірну інформацію про стан довкілля (ст. 13, 50 Конституції, ст. 9 Орхуської конвенції);
• брати участь у громадських слуханнях, що стосуються екологічних проєктів;
• звертатися до суду або органів влади у разі порушення екологічних прав.

Основна проблема практичної реалізації міжнародних стандартів полягає у недостатньому виконанні екологічного законодавства, слабкому механізмі притягнення до відповідальності порушників та обмеженому доступі громадян до якісної екологічної інформації.

Україна є активним учасником міжнародної системи екологічного права та взяла на себе низку зобов’язань щодо дотримання екологічних стандартів. Міжнародні норми мають пряму дію після ратифікації, однак ефективність їх імплементації залежить від внутрішніх механізмів реалізації, контролю та відповідальності.
Громадяни мають гарантоване право знати про стан довкілля, брати участь у прийнятті рішень та захищати свої екологічні права в судовому порядку.

Рекомендації:

1. У разі порушення права на безпечне довкілля громадянин може звернутися:

• до органів місцевого самоврядування – для отримання інформації або участі у громадських слуханнях;
• до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України – зі скаргою на бездіяльність чи порушення екологічних вимог;
• до суду – для відновлення порушених прав або відшкодування шкоди.

2. Рекомендується ознайомитися з положеннями Орхуської конвенції, щоб ефективно використовувати інструменти громадського контролю.
3. У випадку складності у збиранні доказів чи складанні звернення – скористатися правом на безоплатну правову допомогу (ст. 59 Конституції України, Закон «Про безоплатну правову допомогу»).

Студент-правник:

Пєткова Софія Сергіївна

Дата: 31.10.2025

До Юридичної клініки звернулась громадянка К. з питанням: Чи має син загиблого військовослужбовця право на дострокове пенсійне забезпечення як член сім’ї загиблого?

Юридичний аналіз:

1. Згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та членів їх сімей» (ст. 17–18), члени сім’ї військовослужбовця, який загинув під час виконання службових обов’язків, мають право на пенсійне забезпечення.
2. Пенсія для дітей призначається незалежно від віку, якщо вони навчаються або не мають власного доходу.
3. Необхідні документи:
   • свідоцтво про смерть військовослужбовця;
   • свідоцтво про народження дитини;
   • документи, що підтверджують навчання (за потреби);
   • довідка з військової частини про обставини загибелі.

Висновок:
Син загиблого військовослужбовця має право на пенсійне забезпечення, включно з достроковою пенсією.

Консультант Юридичної клініки

Резник Крістіна

Консультація №2: Компенсація витрат на оренду житла сім’ї мобілізованого військовослужбовця

Питання:
Чи має сім’я мобілізованого військовослужбовця право на компенсацію витрат на оренду житла?

Юридичний аналіз:

1. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанова Кабінету Міністрів України № 2020/2017 передбачають компенсацію витрат на оренду житла для сімей військовослужбовців, якщо вони не можуть проживати у власному житлі під час мобілізації.
2. Умови отримання:
   • наявність офіційного контракту про службу або документа про мобілізацію;
   • договір оренди житла на ім’я членів сім’ї;
   • підтвердження фактичних витрат (квитанції, рахунки, платіжні документи).
3. Процедура: подання заяви та пакету документів до органу соціального захисту за місцем проживання.

Висновок:
Сім’я мобілізованого військовослужбовця має право на компенсацію витрат на оренду житла за умови дотримання законодавчих вимог і надання необхідних документів.

До Юридичної клініки звернулася громадянка Л. з питанням: Чи має сім’я мобілізованого військовослужбовця право на компенсацію витрат на оренду житла?

Юридичний аналіз:

1. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанова Кабінету Міністрів України № 2020/2017 передбачають компенсацію витрат на оренду житла для сімей військовослужбовців, якщо вони не можуть проживати у власному житлі під час мобілізації.
2. Умови отримання:
   • наявність офіційного контракту про службу або документа про мобілізацію;
   • договір оренди житла на ім’я членів сім’ї;
   • підтвердження фактичних витрат (квитанції, рахунки, платіжні документи).
3. Процедура: подання заяви та пакету документів до органу соціального захисту за місцем проживання.

Висновок:
Сім’я мобілізованого військовослужбовця має право на компенсацію витрат на оренду житла за умови дотримання законодавчих вимог і надання необхідних документів.

Консультант Юридичної клініки

Резник Крістіна

До юридичної клініки звернулася громадянка Т., яка є вдовою військовослужбовця, який загинув під час виконання обов’язків військової служби. Клієнтку цікавить перелік соціальних пільг, гарантій та виплат, на які вона має право, а також практичний алгоритм їх оформлення.

Мета консультації: На основі чинного законодавства України роз’яснити права громадянки Т., надати їй перелік належних видів соціальної підтримки та скласти покроковий план дій для їх реалізації.

Нормативно-правова база.

• Конституція України (ст. 46 – право на соціальний захист).
• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
• Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст. 12 – пільги членам сімей загиблих).
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
• Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».
• Податковий кодекс України (пільги щодо оподаткування).
• Постанови Кабінету Міністрів України, що затверджують порядок надання окремих пільг та виплат.

Висновки.

         Громадянка Т., як вдова загиблого військовослужбовця, визнається законом особою, яка потребує особливої підтримки з боку держави.

         Громадянці Т. належать такі основні види соціальної підтримки:

1. Пенсія за втрату годувальника.
2. Одноразова грошова допомога у зв’язку з загибеллю чоловіка.
3. Щомісячна державна допомога непрацездатним членам сім’ї загиблого.
4. Пільги у житлово-комунальній сфері (знижка на оплату житла та комунальних послуг).
5. Пільги з оподаткування (звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб на окремі види виплат).
6. Пільги у сфері охорони здоров’я (безоплатне лікування, забезпечення ліками, санаторно-курортне лікування за показаннями).
7. Пільги у транспортній сфері (безоплатний проїзд деякими видами транспорту).

Рекомендації.

1. Отримати офіційний документ, що підтверджує статус. Таким документом є «Посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни» або «Посвідчення про загибель військовослужбовця». Його видає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
2. Звернутися до Пенсійного фонду України (ПФУ) за місцем реєстрації:

   – Для призначення пенсії за втрату годувальника необхідно подати заяву, посвідчення про загибель, документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб), довідку про присвоєння ІПН та документ, що підтверджує статус.

3. Звернутися до органу соціального захисту населення (районного/міського управління соціального захисту):

   – Для отримання одноразової грошової допомоги та оформлення щомісячної державної допомоги.

   – Для отримання довідки на пільги з оплати житлово-комунальних послуг.

   – Для отримання інформації щодо оформлення пільг на проїзд.

4. Надати документи, що підтверджують право на пільги, до відповідних організацій:

   – Довідку з соціального захисту – у житлово-експлуатаційну організацію (ЖЕК) або компанію-постачальника комунальних послуг.

• Для отримання пільг з оподаткування – до бухгалтерії за місцем роботи (якщо воно є) або податкового органу.

5. Зберігати всі документи, що підтверджують статус та отримання виплат.

Консультант Юридимчної клініки

Меркулова Вікторія

17.10.2025

До юридичної клініки звернулася мати військовослужбовця, який загинув під час виконання бойових завдань. Клієнтку цікавить порядок оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Мета консультації: Визначити права клієнтки та надати їй покрокові дії для реалізації свого права у зв’язку з втратою годувальника.

Нормативно-правова база.

• Конституція України (ст. 46 – право на соціальний захист).
• Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (12 щодо пільг сім’ям загиблих).
• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей· Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
• Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ст. 29).
• Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення та виплати пенсій» (затверджує перелік документів).
• Роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо порядку призначення таких пенсій.

Висновки.

Клієнтка має законодавче закріплене право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Права клієнта: Право на соціальний захист та пенсійне забезпечення через загибель сина-військовослужбовця.

Рекомендації.

1. Збір необхідних документів:

 – Паспорт та ІПН клієнтки.

 –  Документи, що підтверджують загибель сина (посвідчення про загибель, видане військовою частиною або органами РАЦС).

  – Документи, що підтверджують зв’язок із загиблим (свідоцтво про народження сина).

  – Довідка про склад сім’ї загиблого.

   – Документи, що підтверджують службу та причину загибелі (довідка з військової частини про обставини загибелі).

   – Трудова книжка або інший документ, що підтверджує незнаходження клієнтки на утриманні інших осіб або відсутність інших джерел доходу.

   – Заява про призначення пенсії (за встановленою формою).

2. Звернення до відповідного органу:

  – Подача заяви та всього пакету документів до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації проживання.

3. Очікування рішення:

  – Пенсійний фонд розглядає документи та приймає рішення про призначення пенсії або відмову. Строк – протягом 10 днів з моменту подання заяви.

Консультант Юридимчної клініки

Меркулова Вікторія

17.10.2025

До Юриличної клінки звернувся громадянин К. з питанням: Які Соціальні гарантії для військовослужбовця М. після мобілізації?

Соціальні гарантії мобілізованому працівнику під час служби

• Грошове забезпечення (оклад, надбавки, додаткові виплати під час виконання бойових завдань).
• Медичне забезпечення, у т.ч. реабілітація та санаторно-курортне лікування.
• Пільги на житлово-комунальні послуги: для військовослужбовців та членів сімей — як правило, 50% за умовами закону № 2011-XII; для УБД — 75% у межах соціальних норм (закон № 3551-XII).
• Після надання статусу УБД — додаткові пільги (пріоритетне зарахування дітей, транспорт, освіта тощо).
• Після демобілізації працівник повертається на своє місце. Якщо підприємство реорганізоване/ліквідоване — застосовуються гарантії працевлаштування за КЗпП та спеціальними актами (служба зайнятості, програми перекваліфікації).

Основні нормативні документи:

• КЗпП України, ст. 119 (чинна редакція).
• Закон України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
• Закон України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Висновок:

За мобілізованим працівником зберігаються місце роботи і посада (ст. 119 КЗпП). Обов’язок роботодавця виплачувати середній заробіток скасовано з 19.07.2022. Гарантії соціального захисту визначаються спеціальними законами і виплатами під час служби.

Консультант Юридичної клініки

Шейхіслямов Ільяс

29.10.2025

До Юридичної клініки звернулась дружина військовослужбовця громадянка С. з питанням: Які існують пільги на комунальні послуги для сім’ї військовослужбовця Р. (за місцем реєстрації)? Що треба зробити, щоб отримати комунальні пільги?

Порядок дій:

1. Подати до ПФУ заяву про внесення до ЄДАРП та призначення пільги (паспорт/ID, ІПН, посвідчення військового/УБД, документи на житло).
2. Перевірити, щоб адреса, особові рахунки та склад сім’ї були коректно відображені в реєстрі.
3. У разі зміни місця проживання — оновити дані в ЄДАРП через ПФУ/ЦНАП.

Основні нормативні документи:

• Закон України № 2011-XII; порядок призначення пільг через ЄДАРП (адміністратор — ПФУ).
• Закон України № 3551-XII (для пільг УБД/осіб з інвалідністю внаслідок війни).

Висновок:

Щоб оформити пільги на комунальні послуги, військовослужбовцям потрібно подати заяву до Пенсійного фонду України (ПФУ), ЦНАП або органу соціального захисту. Це можна зробити особисто, поштою, через вебпортал ПФУ або застосунок «Дія». Необхідно надати паспорт, ідентифікаційний код, посвідчення учасника бойових дій (або інший документ, що підтверджує право на пільгу), а також інформацію про особові рахунки та банківські реквізити.

Дислокація військовослужбовця в іншому регіоні не скасовує пільги сім’ї за їхньою адресою реєстрації (за умови внесення до реєстру та наявності підтверджувальних документів).

Консультант Юридичної клініки

Шейхіслямов Ільяс

29.10.2025