Нещодавно завідувач кафедри музичного мистецтва Навчально-наукового інституту «Донецька державна музична академія імені С. С. Прокоф’єва» Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Олександр Олександрович Корчев разом зі студентами відвідали в Українському Домі виставковий проєкт «Лятошинський. Відображення» — масштабну міждисциплінарну експозицію, присвячену постаті Бориса Миколайовича Лятошинського, його творчості та впливу на розвиток української музичної культури.
Ця виставка особлива вже самим задумом.
Вона пропонує говорити про музику не лише мовою нот, концертних залів і біографічних дат, а побачити за творчістю композитора цілу епоху — її драматизм, пошуки, суперечності, культурні злами та прагнення митця зберегти власний голос.
Лятошинський постає тут не як застиглий у підручниках класик, а як жива, складна й надзвичайно сучасна постать української культури.
Назва проєкту — «Відображення» — має особливу символіку.
Музика Лятошинського відображає свій час, але водночас віддзеркалює і самого митця: його внутрішній світ, інтелектуальну свободу, художній пошук і непростий діалог із реальністю ХХ століття.
Через його творчість можна почути не тільки історію музики, а й ритм самої епохи.
Експозиція поєднує архівні матеріали, рукописи, особисті речі композитора та предмети з його кабінету-музею із сучасними мультимедійними й мистецькими рішеннями.
Звукові простори, аудіовізуальні елементи та інсталяції створюють можливість не просто прочитати про Лятошинського, а зануритися у світ його музики та спробувати відчути її внутрішню напругу.
Особливо важливо, що виставка показує Бориса Лятошинського в контексті європейського музичного модернізму та української культурної традиції.
Його творчість стала важливим етапом модернізації української академічної музики, а педагогічна діяльність дала змогу передати мистецький досвід наступним поколінням.
Серед його учнів — композитори, які згодом сформували власні яскраві художні мови, зокрема Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Леонід Грабовський та інші представники українського музичного авангарду.
У цьому полягає одна з найважливіших ідей виставки: справжня культурна спадкоємність не є повторенням минулого.
Вона полягає у здатності нового покоління почути попередників, осмислити їхній досвід і, зберігаючи власну ідентичність, продовжити рух уперед.
Для студентів Навчально-наукового інституту «Донецька державна музична академія імені С. С. Прокоф’єва» відвідування виставки стало важливою частиною професійного та культурного досвіду.
Адже майбутній музикант має не лише володіти професійними навичками, а й розуміти, звідки походить його мистецтво, якою ціною формувалася українська музична традиція і чому її збереження та розвиток сьогодні мають особливе значення.
Особливо промовистим є те, що виставка відбувається саме в Києві — у просторі Українського Дому, де історія української культури постає перед сучасним глядачем як живий процес, а не музейна тиша.
Український Дім уперше звернувся до академічної музики як до окремої виставкової теми, продовжуючи свою роботу з осмислення знакових постатей української культури ХХ століття.
Такі відвідини для студентів Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського — це значно більше, ніж культурний захід.
Це можливість зустрітися з українською культурою наживо, побачити її тяглість і силу, відчути, що музика здатна зберігати пам’ять навіть тоді, коли сама історія переживає найскладніші випробування.
Лятошинський залишив по собі не лише музику.
Він залишив традицію мислити, шукати, творити й залишатися собою. І сьогодні ця традиція продовжує звучати — вже в новому поколінні українських музикантів.
