Крим — український дім: у Києві відбулися заходи Крайової Ради Українців Криму, присвячені історичній пам’яті та майбутньому півострова
28 серпня 2026 року в Києві відбулися заходи Крайової Ради Українців Криму (КРУК), присвячені історичній пам’яті, вшануванню кримчан — учасників боротьби за незалежність України, утвердженню прав української громади Криму та її визначальній ролі у процесах деокупації й подальшої реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Цей день має особливе символічне значення, адже 28 серпня в Україні відзначають День захисту прав української громади Криму — дату, яка спонукає не лише озирнутися на складний і часто трагічний шлях українців півострова, а й замислитися над тим, яким має бути Крим після його звільнення та якою має бути роль людей, для яких український Крим є не політичним поняттям, а невід’ємною частиною особистої та національної історії.
Крим — це значно більше, ніж географічний простір, який Україна має звільнити від російської окупації. Це земля, у якій переплелися історичні долі багатьох поколінь, це культурна й духовна спадщина, це пам’ять про людей, які жили й працювали на півострові, а також українська громада, яка, попри десятиліття русифікації, колоніальної політики та нинішню окупацію, продовжує зберігати свою національну ідентичність і право називати Крим своєю Батьківщиною.
Особливого звучання ці заходи набули завдяки тому, що одним із майданчиків для їх проведення став Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського — університет, історія якого нерозривно пов’язана з Кримом і який після вимушеного переміщення з тимчасово окупованого півострова не лише зберіг свою інституційну тяглість, а й продовжив виконувати місію, що виходить далеко за межі суто освітньої діяльності.
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського сьогодні є одним із тих інтелектуальних і суспільних осередків, у яких формується українське бачення майбутнього Криму, осмислюються уроки його минулого, досліджуються процеси окупації та колонізації, а головне — зберігається й утверджується усвідомлення того, що повернення півострова до України має означати не тільки відновлення державного суверенітету над територією, а й відновлення історичної справедливості, прав людини, культурного середовища та української ідентичності.
У межах заходів відбулося вшанування кримчан — учасників боротьби за українську незалежність, чий внесок у відстоювання свободи та державності України є невід’ємною складовою нашої спільної національної історії. Пам’ять про них — це не лише данина минулому, а й моральний орієнтир для сучасного покоління, яке продовжує боротьбу за територіальну цілісність, свободу та незалежність Української держави.
Важливою складовою заходів став публічний діалог «Роль української громади Криму у процесах деокупації та реінтеграції АР Крим і м. Севастополя», до якого долучилися представники громадськості, кримської спільноти, державних інституцій, наукового середовища та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями Криму.
Відкрита розмова була присвячена широкому колу питань, серед яких — історична присутність українців на Кримському півострові, їхній спротив російській колонізації та окупації, збереження національної ідентичності в умовах систематичного тиску, захист прав етнічних українців Криму, наслідки тривалої політики русифікації, а також місце української громади у процесах деокупації та формуванні державної політики щодо майбутнього півострова.
Особливої ваги набуло питання про те, якою має бути участь української громади Криму у формуванні політики майбутньої реінтеграції. Адже деокупація території, якою б складною і тривалою не була ця історична місія, не може розглядатися як завершальний етап боротьби за Крим. Повернення півострова до українського правового, політичного та культурного простору потребуватиме глибокої суспільної роботи, у центрі якої мають перебувати люди, їхні права, пам’ять, ідентичність та досвід життя в умовах окупації.
Саме тому українська громада Криму має розглядатися не лише як об’єкт державної політики, для якого після деокупації визначатимуться певні механізми адаптації та відновлення, а передусім як повноправний суб’єкт процесів деокупації, реінтеграції та формування майбутнього півострова.
Для Таврійського національного університету ця позиція є не декларативною, а органічно пов’язаною з його історією та сучасною місією. Університет, який був заснований у Криму і був змушений залишити півострів унаслідок російської окупації, продовжує залишатися українським інтелектуальним осередком Криму, зберігаючи пам’ять про свою історичну батьківщину та водночас працюючи над її майбутнім.
Університетська освіта і наука, громадський діалог і збереження історичної пам’яті, підготовка фахівців та формування нового суспільного бачення Криму — усе це складові великої роботи, результатом якої має стати не просто фізичне повернення півострова, а його повноцінне повернення до українського життя.
Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність, розмова про Крим набуває особливого значення. Вона є розмовою не лише про минуле, яке необхідно знати й пам’ятати, та не лише про сучасність, у якій українці Криму чинять спротив окупації, а й про майбутнє, яке ми маємо починати формувати вже сьогодні.
Крим — це не лише територія, яку необхідно деокупувати. Це українське суспільство, яке має бути почуте, його права — захищені, а його голос — врахований у визначенні майбутнього півострова.
І саме тому такі зустрічі, як проведені 28 серпня в Києві, є важливими не лише для кримської спільноти. Вони є частиною загальноукраїнського процесу осмислення того, якою має бути Україна після перемоги, яким буде її Крим і яке місце в цьому майбутньому посідатимуть люди, для яких півострів був, є і залишатиметься українським домом.
Майбутнє Криму має формуватися разом із кримчанами — з повагою до їхньої історії, пам’яті, гідності та права бути творцями майбутнього своєї землі.
Організаторами заходів виступили Крайова Рада Українців Криму (КРУК), Центр реінтеграції та розвитку Криму Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».
