Квітень – місяць, який присвячений 151-й річниці з дня народження Гетьмана України – Павла Скоропадського. З цієї нагоди 10 квітня у Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського спільно з Українським Інститутом Консервативних Досліджень (УІКДІ) відбулось експертне обговорення на тему: “Скоропадський – символ української держави: шлях у майбутнє”.
На зустріч були запрошені спікери, науковці, які активно висвітлюють історію України. Це: Михайло Шевченко – директор та засновник УІКДІ, Дмитро Білий – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, Олексій Самойлов – кандидат історичних наук, доцент, політолог-міжнародник, фахівець з міжнародних відносин, директор Навчально-наукового інститут журналістики, кіно і телебачення Київського міжнародного університету, Андрій Іванець – кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.
Останній гетьман України у 1918 році Скоропадський, нащадок старовинного українського козацько-шляхетського роду, збудував блискучу військову кар’єру. Під час революційних подій в Україні у 1917 році делегати з’їзду Вільного козацтва в Чигирині обрали його своїм отаманом. За його правління було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалися освіта, наука, державний апарат. Йому були чужі соціалістичні ідеї Центральної Ради, першого українського парламенту. А після більшовицького перевороту в Петербурзі Скоропадський погодився з першими універсалами нової влади про незалежність України. За сім з половиною місяців гетьманату в країні встановилася економічна стабільність. За сприяння Скоропадського було відкрито Академію наук, Національний історичний музей, 150 українських шкіл, для яких було видано кілька мільйонів підручників рідною мовою.
Павло Скоропадський вірив, що Україна не може бути без Криму. А чи ж пов’язаний гетьман з Таврійським університетом? Це питання найбільше хвилювало студентів. І вони отримали відповідь:
“Скоропадський найбільше виступав за те, що Крим має бути у складі України. Безпосередній стосунок має уряд гетьмана до створення університету. Перше відкриття Таврійського університету відбулося в Києві у травні 1918 року. Але через різні політичні події, які відбувались з Кримом у 1918 році, дефакто відкриття університету вдруге відбулось у Криму восени і тому часто згадують лише цю дату, хоча можна так само в травні відзначати момент, коли було проголошено, що Таврійський університет створено і що він буде працювати” – зазначив Андрій Іванчук.
Під час експертного обговорення були порушені такі теми: “Ставлення гетьмана Скоропадського, української держави до громади Криму”, «Політика держави гетьмана Скоропадського щодо Кубані”, «Данило Скоропадський – спадкоємець трону української трудової монархії».
Було проговорено сьогодення нашої країни, плани щодо розбудови нового українського суспільства та роль молоді у головних процесах державотворення в контексті історичної спадщини гетьмана Павла Скоропадського. Приємна й дружня атмосфера спілкування, новітні наукові погляди, дискусійні питання від студентів, альтернативні рішення – все це зробило зустріч цікавою. Вона показала, що громадяни України не байдужі до історії минулого і готові змінювати та творити історію майбутнього. Дякуємо всім присутнім за цікаву зустріч і можливість застосовувати свої знання на наукових обговореннях.
